ru uk en
LIFE SCIENCES LAWYERS | UKRAINE & CIS
Menu

ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС — юридична компанія, що супроводжує бізнес-інтереси національних, іноземних і міжнародних компаній на території України та ряду країн СНД.

НАШІ КЛІЄНТИ представляють індустрії фармацевтики, медичних виробів, товарів народного споживання, медицини, косметики, парафармацевтики, хімії, біотехнології, сільського господарства та продуктів харчування.

ПРОВІДНІ АСОЦІАЦІЇ — AIPM Ukraine, APRaD та Комітет з охорони здоров'я Європейської Бізнес Асоціації обрали Правовий Альянс своїм юридичним радником.

Старі/нові строки досудового розслідування

Тарас Безпалий, адвокат, радник, ЮК “Правовий Альянс”

Марина Мкртичева, помічник адвоката, ЮК “Правовий Альянс”

Юридична Газета, 26.06.2018

Життя КПК України змінилося на “до” та “після” змін. Цей тезис не оминув і строки досудового розслідування, оскільки Законом України від 03.10.2017 р. №2147-VIII були внесені зміни до КПК України в частині строків досудового розслідування (ст. 219 КПК України) та порядку продовження строків досудового розслідування (§4 Глава 24 Розділ ІІІ КПК України), що не мають зворотної дії в часі та застосовуються в справах, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (п. 4 §2 Розділ 4 Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII).

Не вдаючись до правового аналізу конституційності таких змін, пропонуємо розглянути строки досудового розслідування та порядок їх подовження в розрізі змін з акцентом на їх особливостях.

1. Строки досудового розслідування

1.1. КПК України (в старій редакції)

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Загальний строк не може перевищувати: 1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (ч. 2 ст. 219 КПК України).

Особливість: КПК України (в старій редакції) не визначало порядку обчислення строків досудового розслідування до повідомлення про підозру, чим зловживали правоохоронні органи, адже досудове розслідування, в порушення розумних строків, могло тривати більш ніж декілька років. При цьому, з високою періодичністю зустрічалися кримінальні провадження, де досудове розслідування, без повідомлення про підозру, здійснювалося тривалий час відносно третіх осіб та призводило до порушення їх прав та інтересів. В такому випадку, представникам необхідно звертати увагу на практику ЄСПЛ, яка є сталою щодо проведення ефективного офіційного розслідування та розумних строків. Так, у рішенні ЄСПЛ по справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 року Суд зазначив, що відлік перебігу розгляду кримінальної справи для вирішення питання щодо його "розумності" у сенсі ч. 1 ст. 6 Конвенції починається з моменту виявлення ставлення державних органів до особи як до підозрюваного або як до обвинуваченого у вчиненні злочину. Зокрема, відлік строку провадження може починатися з дня: взяття особи під варту; повідомлення її про порушення щодо неї кримінальної справи; початку досудового розслідування.

1.2. КПК України (нова редакція)

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку; 2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України), а загальний строк не може перевищувати: 1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (ч. 2 ст. 219 КПК України).

Особливість: ч. 1 ст. 294 КПК України містить дозвіл на неодноразове продовження строку досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру якщо його неможливо закінчити у строк, зазначений в абз. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України. Вказане фактично зводить нанівець зміни в КПК України, оскільки уповноважені особи будуть здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні надміру тривалий час, що призводитиме до порушення розумних строків та права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Не менш цікавим є строк, на який може бути продовжено досудове розслідування у кримінальних провадженнях до моменту повідомлення особі про підозру, адже законодавець не обмежує строк досудового розслідування у таких кримінальних провадженнях загальними строками, а навпаки дозволяє продовжувати строк досудового розслідування на загальний строк (ч. 1 ст. 294 КПК України). Тому, дана частина статті, на наше глибоке переконання, потребує законодавчих змін.

2. Порядок продовження строку досудового розслідування

2.1. КПК України (в старій редакції)

Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування (ч. 1 ст. 294 КПК України) у строк, визначений ч. 1 ст. 219 КПК України, за клопотанням слідчого або прокурора (ч. 1 ст. 295 КПК України), він може бути подовжений в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 219 КПК України.

Клопотання про продовження строку досудового розслідування має відповідати вимогам ч. 2 ст. 295 КПК України, містити відомості, визначені ч. 3 ст. 294 КПК України. Його копія вручається підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування (ч. 3 ст. 295 КПК України). Підозрюваний та/або його захисник мають право подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов’язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

Прокурор зобов’язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування (ч. 4 ст. 295 КПК України), а процесуальне рішення прийняти у формі постанови (ч. 5 с. 295 КПК України).

2.2. КПК України (нова редакція)

Якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абз. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України, строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений ч. 2 ст. 219 КПК України.

Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у п. 1 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України, він може бути продовжений в межах строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 219 КПК України, районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором.

Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України, він може бути продовжений в межах строків, встановлених п. 2 та 3 ч. 2 ст. 219 КПК України.

Строк досудового розслідування продовжується за клопотанням слідчого (в окремих випадках - погодженого з прокурором) або прокурора (ч. 1 ст. 295 КПК України), яке подається не пізніше п’яти днів до спливу строку досудового розслідування (ч. 5 ст. 294 КПК України), який поновленню не підлягає (абз. 2 ст. 294 КПК України), та відповідає вимогам за ч. 2 ст. 295 КПК України або ч. 2 ст. 295-1 КПК України та ч. 4 ст. 294 КПК України.

Строк розгляду клопотання прокурором: не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування (ч. 4 ст. 295 КПК України), процесуальне рішення приймається у формі постанови (ч. 5 ст. 295 КПК України).

У випадках, передбачених ст. 294 КПК України, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, яка оскарженню не підлягає (ч. 9 ст. 295-1 КПК України) та повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень ст. 8, 9, 21, 370 КПК України (ч. 8 ст. 295-1 КПК України), містити новий строк досудового розслідування, - за відповідним клопотанням прокурора або слідчого (ч. 1 ст. 295-1 КПК України).

Строк розгляду клопотання слідчим суддею: протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю сторін (після повідомлення особі про підозру) (ч. 3 ст. 295-1 КПК України).

Особливості:

1) відсутня вимога про надання копії клопотання стороні захисту за продовження строку досудового розслідування слідчим суддею:

Необхідно виходити із загальних положень чинного законодавства та аргументувати власну правову позицію обов'язком судді створювати умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав (ч. 6 ст. 22 КПК України) за принципом “змагальності сторін”, а також, з врахуванням ст. 8, 9, 20-22, 42 КПК України.

2) обов'язок вручити стороні захисту копію клопотання про продовження строку досудового розслідування за відсутності санкції за її невиконання;

КПК України не містить такої підстави для відмови у задоволенні прокурором, слідчим суддею клопотання як “не вручення копії клопотання стороні захисту”. Визначеним, законодавець фактично створив передумови для нехтування стороною обвинувачення правом сторони захисту на подання заперечень на клопотання, зобов'язуючи слідчого суддю та прокурора розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

3) алгоритм дій у разі невиконання дій слідчим, прокурором відносно вручення клопотання про продовження строку досудового розслідування.

Необхідно звернути увагу на п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, за яким ми можемо оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений КПК України строк, а саме: не вручення/несвоєчасне вручення стороні захисту клопотання про продовження строку досудового розслідування.

Судова практика свідчить, що у задоволенні подібних скарг слідчі судді або відмовляють, або повертають особі, яка її подала, оскільки такий вид бездіяльності не підлягає оскарженню за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Втім, є і позитивна практика, за якою слідчі судді задовольняють подібні скарги (на позитивний результат розгляду подібних скарг впливає правильне формулювання вимог та, часом, їх звуження).

У разі визнання бездіяльності протиправною, під час судового розгляду справи, можемо ініціювати питання визнання доказів, отриманих після продовження строку досудового розслідування з порушення порядку, визначеного КПК України, недопустимими.

У разі відмови, акцентуємо увагу на вимогах ч. 2 ст. 303 КПК України, де закріплено право оскаржити інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, аніж визначені ч. 1 ст. 303 КПК України, під час підготовчого провадження у суді.

4) які відомості мають містити заперечення на визначене клопотання;

У запереченнях на клопотання варто вказувати на невідповідності клопотання вимогам ч. 2 ст. 295 КПК України або ч. 2 ст. 295-1 КПК України, недотримані вимог ст. 28, 113 КПК України, відсутності підстав, визначених ч. 3 ст. 294 КПК України (в старій редакції) та ч. 4 ст. 294 КПК України (в новій редакції), недоведенні обставин, ч. 1 ст. 296 КПК України (в старій редакції), ч. 8 ст. 295 або ч. 5 ст. 295-1 КПК України.

3. Підстави для продовження строку досудового розслідування

Підставами для задоволення клопотання прокурором є його внутрішнє переконання, про існування обставин, визначених ч. 1 ст. 296 КПК України (в старій редакції) та ч. 6 ст. 295 КПК України (в новій редакції).

Особливості: постанова про продовження строку досудового розслідування, окрім матеріалів справи, ґрунтується на внутрішньому переконанні прокурора, а тому має не лише відображати відомості, визначені в клопотанні слідчого, прокурора, а й повинна відповідати вимогам ст. 8, 9, 110 КПК України, бути обґрунтованою та належним чином мотивованою, а строки проведення експертизи не можуть безпідставно затягуватися та мають відповідати розумним строкам.

При цьому ст. 295-1 КПК України не визначає чітких підстав, за яких слідчий суддя постановляє ухвалу про продовження строку тримання під вартою. Проте із системного аналізу цієї статті можемо зробити висновок, що слідчий суддя постановляє таку ухвалу у разі відповідності клопотання вимогам ст. 8, 9, ч. 2 ст. 295-1 КПК України, а також якщо слідчий доведе наявність обставин, визначених ч. 5 ст. 295-1 КПК України.

4. Підстави для відмови в продовженні строку досудового розслідування

4.1.КПК України (в старій редакції)

Прокурор відмовляє у задоволенні клопотання у разі, якщо слідчий, прокурор, не доведе наявність підстав, визначених ч. 1 ст. 296, ч. 1. ст. 297 КПК України.

4.2. КПК України (нова редакція)

Прокурор відмовляє у задоволенні клопотання (ч. 8 ст. 295 КПК України) з підстав, визначених в ч. 1 ст. 297 КПК України (в старій редакції).

При цьому, законодавець, наділив суд наступними повноваженнями за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, окрім як задоволення клопотання: повернення клопотання та відмова у задоволенні клопотання.

Підстави для повернення клопотання: клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 295-1 КПК України (ч. 2 ст. 295-1 КПК України); до клопотання не додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання (ч. 2 ст. 295-1 КПК України); слідчий, прокурор не зазначив у клопотанні найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування (ч. 2 ст. 295-1 КПК України).

Правові підстави для відмови у задоволенні клопотання: клопотання про продовження строку досудового розслідування є протиправним та необґрунтованим - до повідомлення особі про підозру (ч. 4 ст. 295-1 КПК України); слідчий не довів наявність обставин, визначених ч. 5 ст. 295-1 КПК України (після повідомлення особі про підозру).

4. Наслідки відмови у продовженні строку досудового розслідування

У разі відмови у продовженні строку досудового розслідування, прокурор зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 цього Кодексу (ч. 2 ст. 297 КПК України (в старій редакції) / ч. 9 ст. 295 або ч. 7 ст. 295-1 КПК України (в новій редакції)): закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Особливості: якщо строк досудового розслідування закінчився після повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України), прокурор зобов'язаний або звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або з обвинувальним актом, або клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Безумовно, зміни до КПК України мали на меті наближення законодавства до стандартів, визначених в рішеннях ЄСПЛ. Однак, зміни не мають бути формальними, вони мають бути змістовними і заповнювати прогалини та усувати колізії в праві, що на даний час не є таким, оскільки зміни породили ряд дискусій та виникнення низки нових суперечностей, плутанину в правозастосовчій практиці. КПК України: “до” та “після” - це не різні нормативно-правові акти, а єдиний законодавчий акт, що має бути уніфікованим та забезпечувати однозначне розуміння його положень.

Зв’язатись з авторами: Тарас Безпалий, партнер ЮК "Правовой Альянс", bezpalyy@l-a.com.ua

Марина Мкртичева, помічник адвоката, ЮК "Правовой Альянс", mkrtycheva@l-a.com.ua
180

Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про неї