uk ru
LIFE SCIENCES LAWYERS | UKRAINE & CIS
Menu

ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС — юридична компанія, що супроводжує бізнес-інтереси національних, іноземних і міжнародних компаній на території України та ряду країн СНД.

НАШІ КЛІЄНТИ представляють індустрії фармацевтики, медичних виробів, товарів народного споживання, медицини, косметики, парафармацевтики, хімії, біотехнології, сільського господарства та продуктів харчування.

ПРОВІДНІ АСОЦІАЦІЇ — AIPM Ukraine, APRaD та Комітет з охорони здоров'я Європейської Бізнес Асоціації обрали Правовий Альянс своїм юридичним радником.

Запропоновані зміни щодо заочного засудження надмірно звужують права і свободи підозрюваного – юрист

Інтерфакс-Україна, 22.04.2021


Інститут спеціального розслідування в доктрині кримінального процесуального права існує відносно недавно, в той час як в таких європейських країнах як Франція, Данія, Болгарія, Естонія, Литва не є новим.

Імплементація законодавчого регулювання заочного засудження у 2014 році в Україні була обумовлена необхідністю забезпечення дотримання принципу невідворотності покарання у випадках, коли підозрюваний (обвинувачений), знаходячись поза межами України, переховується від органів слідства та суду, ухиляючись від кримінальної відповідальності, та подальшого забезпечення конфіскації майна за вчинення окремих злочинів проти основ національної безпеки України та громадської безпеки, корупційних злочинів.

За приписами кримінального процесуального закону, спеціальне досудове розслідування здійснюється за загальними правилами досудового розслідування з урахуванням особливостей, регламентованих Главою 24 КПК України, яка встановлює підстави та порядок прийняття рішення про здійснення спеціального досудового розслідування, регламентує особливий порядок вручення процесуальних документів підозрюваному.

Наразі чинним законодавством передбачено, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні, постановленої за наявності підстав за зверненням сторони обвинувачення, щодо окремих злочинів проти основ національної безпеки України та громадської безпеки, корупційних злочинів, злочинів у сфері господарської діяльності, службової діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, військових кримінальних правопорушень (ін. ст. 297-1 КК України), стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо таких злочинів також може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Важливо, що у разі затримання або добровільного прибуття підозрюваного до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо такої особи здійснюється за загальними правилами, а у разі прибуття обвинуваченого під час судового розгляду, подальший судовий розгляд розпочинається спочатку згідно із загальними правилами.

У разі визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення in absentia та набрання вироком законної сили, компетентним державним органом в порядку міжнародного співробітництва здійснюється розшук з метою виконання вироку суду/ініціюється запит на екстрадицію.

Разом з цим, наразі, проблематичними залишаються питання щодо моменту набуття особою статусу підозрюваного, оскарження постанови про оголошення особи в розшук, оголошення розшукуваних осіб у міжнародний розшук та ухвалення рішення про здійснення спеціального досудового розслідування у зв'язку з прогалинами та неузгодженістю норм національного права, неузгодженістю національного законодавства з порядком оголошення міжнародного розшуку, втратою актуальності положень щодо оголошення особи у міждержавний розшук, недосконалістю умов апеляційного оскарження вироку суду in absentia, а також через відсутність законодавчого регулювання можливості оголошення в розшук осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Тому, днями, в першому читанні було прийнято законопроект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України» (№2164), який мав би виправити ситуацію, яка склалася.

Однак, положення законопроекту, що запропоновані суб'єктами законодавчої ініціативи, не тільки не усувають прогалини та колізії, а й навпаки наділяють сторону обвинувачення дискреційними повноваженнями, а тому взагалі не є доцільними для імплементації.

Так, законопроектом запропоновано відмовитися від вимоги щодо проведення спеціального досудового розслідування внаслідок оголошення особи у міжнародний розшук. Також, пропонується розширити перелік підстав для оголошення підозрюваного у розшук шляхом доповнення положень ч. 1 ст. 281 КПК України такою підставою для розшуку як ухилення підозрюваного від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за умови його належного повідомлення про такий виклик та існують обґрунтовані підстави вважати, що він виїхав та/або перебуває в іншій країні або на тимчасово окупованих територіях України. З цих же підстав, законодавець пропонує дозволити можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та проведення спеціального досудового розслідування щодо особи підозрюваного. При цьому, суб’єкт законодавчої ініціативи пропонує за наявності такої підстави як ухилення підозрюваного від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду заборонити суду постановити рішення про відмову у проведенні спеціального досудового розслідування.

На наше переконання, спрощення процедури оголошення підозрюваної особи в розшук, а також спрощення процедури ініціювання проведення спеціального досудового розслідування за відсутності можливості суду відмовити у його здійсненні свідчить про порушення права особи на справедливий суд та створює передумови для неналежного досудового розслідування у кримінальному провадженні, адже такі дискреційні повноваження можуть призвести не тільки до необґрунтованого обрання запобіжного заходу, а й до незаконного засудження особи, яка не лише не знала про існування кримінального провадження, а й за відсутності належних та допустимих доказів.

Для того, щоб заочне засудження стало реальним правовим інструментом необхідно усунути наявні прогалини та колізії, узгодити дефініції в національному законодавстві, адже в цілому, чинне кримінальне процесуальне законодавство є логічним та послідовним, спроможним забезпечити гарантії дотримання прав та свобод людини в кримінальному провадженні in absentia, хоча і потребує внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення дієвості кримінального провадження.

Разом з цим, запропоновані законопроектом зміни надмірним чином спрямовані на звуження прав та свобод підозрюваного, обвинуваченого, та створюють передумови для зловживання стороною обвинувачення наданими процесуальними правами і нівелюють принцип змагальності сторін, а тому потребують ґрунтовного доопрацювання.


Як повідомлялося, на початку квітня парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти у другому читанні і в цілому законопроект про заочне засудження (№2164). Як уточнив глава комітету Денис Монастирський (фракція «Слуга народу»), законопроект пропонує, що «особливий порядок заочки» може бути застосований лише до осіб, які перебувають «на окупованих територіях або в Російській Федерації – державі, яка визнана країною агресором».

Марина Мкртичева
Адвокат, юрист ЮФ «Правовий Альянс»

1634

Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про неї