ru uk
LIFE SCIENCES LAWYERS | UKRAINE & CIS
Menu

ПРАВОВОЙ АЛЬЯНС — юридическая компания, сопровождающая бизнес-интересы национальных, иностранных и международных компаний на территории Украины и ряда стран СНГ.

НАШИ КЛИЕНТЫ представляют индустрии фармацевтики, медицинских изделий, товаров народного потребления, медицины, косметики, парафармацевтики, химии, биотехнологии, сельского хозяйства и продуктов питания.

ВЕДУЩИЕ АССОЦИАЦИИ — AIPM Ukraine, APRaD и Комитет здравоохранения Европейской Бизнес Ассоциации избрали Правовой Альянс своим юридическим советником.

Регистрация цен на лекарственные средства: перспективы и последствия

Яна Карцева, юрист ЮК «Правовий Альянс»

Леонід Шиловський, Медичний радник ЮК «Правовий Альянс»
Ілля Костін, Старший партнер ЮК «Правовий Альянс»


Останнім часом фармацевтичну спільноту неодноразово інформували про проект постанови Кабінету міністрів України щодо реєстрації цін на лікарські засоби, ринок лікарських засобів та виробів медичного призначення та нові «пригоди», що на неї очікують. І вищевказані події настали з прийняттям постанови КМУ від 08.08.2011 року № 932 «Про удосконалення державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів» (далі – постанова 932) та винесеним на обговорення проекту наказу МОЗ України «Про затвердження Положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядок внесення до нього змін, та форм заяв про реєстрацію оптово-відпускної ціни на лікарський засіб та виріб медичного призначення» (далі – Положення про реєстр). Для більш поглибленого аналізу наслідків та перспектив новоприйнятого нормативно-правового акту нами було проведене його порівняння з проектом-попередником.

Перш за все, слід сказати про відсутність необхідності реєстрації цін на медичну техніку, як це передбачалось аб. 1 ч. 1 проекту. Отже, державні закупівлі медичної техніки триватимуть без посиленого цінового контролю з боку держави, і аналізована постанова торкається виключно лікарських засобів та виробів медичного призначення. Цікаво відзначити, що мова про державну реєстрацію цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення йшла в частині 5 постанови КМУ від 17.10.2008 року № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», коли Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку)разом з МОЗ України, іншими зацікавленими органами виконавчої влади було зобов’язано подати пропозиції щодо формування та ведення державного реєстру цін лікарських засобів і виробів медичного призначення як єдиної інформаційної бази даних. Тому, прийняття постанови 932 було логічним кроком щодо впровадження державного реєстру цін лікарських засобів і виробів медичного призначення. Однак, зазначена постанова 932 несе більше питань ніж відповідей, з чим ми і спробували розібратися, враховуючи клієнтоспрямованість нашої діяльності в фармацевтичному секторі.

Приймаючи до уваги той факт, що проект Положення про реєстр створено на виконання підпункту 1 п. 3 та п. 7 Порядку реєстрації оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, які закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (надалі - Порядок), затвердженого аналізованою постановою 932, слід відзначити, що даний реєстр стане першою сходинкою для суб’єкта господарювання отримання дозволу на участь в державних закупівлях лікарських засобів та виробів медичного призначення. Слід відзначити, що такі вимоги не передбачені законом України «Про здійснення державних закупівель», тобто вимога щодо обов’язковості державної реєстрації оптово-відпускної ціни для участі в державних закупівлях лікарських засобів або виробів медичного призначення є обмеженням прав для суб’єктів господарювання.

Про постанову КМУ

Відповідно до преамбули постанови, даний документ виданийвідповідно до частини 3 ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення», яка говорить, що урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.

З огляду на це, постанова 932 була прийнята на виконання діючого законодавства. Важливим нововведенням постанови 932 є те, що замість декларування вводиться державна реєстрація оптово-відпускних цін, і не лише на лікарські засоби, але й на вироби медичного призначення, зокрема на кожну лікарську форму, дозування та споживчу упаковку лікарського засобу, а також на усі типи, види, марки виробів медичного призначення. Крім того, передбачено, що для участі в процедурах державних закупівель, реєстрація оптово-відпускних цін стає обов’язковою умовою.

Важливо зазначити, що згідно постанови 932 заклади і установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, зобов’язані закуповувати лікарські засоби і вироби медичного призначення за цінами, які не перевищують рівень зареєстрованих оптово-відпускних цін з урахуванням граничних постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення». Отже, без державної реєстрації оптово-відпускної ціни лікарський засіб не може бути допущений до державних закупівель. Таким чином, реєстрація оптово-відпускних цін є ключовим етапом при здійсненні підготовки для участі в процедурі державних закупівель.

Про роль Міністерства економіки та Антимонопольного комітету України в процесі контролю за цінами та їх подальший вплив на проведення державних закупівель лікарських засобів

Відповідно до постанови 932 передбачено, що рішення про реєстрацію оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення приймається МОЗ після отримання позитивного висновку від Мінекономрозвитку щодо розрахунку ціни.

Однак, звертаємо увагу на той факт, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про здійснення державних закупівель», Мінекономрозвитку є спеціально уповноваженим органом для проведення державного регулювання та контролю у сфері закупівель, а ст. 8 цього ж закону визначає функції Мінекономрозвитку в сфері здійснення державних закупівель та наголошує, що Антимонопольний комітет України – є органом оскарження антиконкурентних дії учасників державних закупівель. Цікаво, що абзац 6 частини 19 вищенаведеної ст. 8 визначає для Мінекономрозвитку таку функцію як розроблення та затвердження порядку здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері державних закупівель. Окремим листом від 21.12.2010 року № 3302-27/15114-07Мінекономрозвитку надавало роз’яснення учасникам процедур закупівель (фізичним, юридичним особам), розпорядникам державних коштів (замовникам) та іншим заінтересованим особам щодо його функції з контролю за дотриманням законодавства замовниками у сфері закупівель. Зокрема зазначалось, що:

  • контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівельМінекономрозвитку проводить відповідно до Порядку про здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо державних закупівель1, якийвідзначає, що контроль здійснюється шляхом проведення планових перевірок відповідно до затвердженого річного плану їх проведення або позапланових перевірок шляхом витребування документів та/або інформації від замовника.
  • основні функції Мінекономрозвитку визначено ст. 8 Закону України «Про здійснення державних закупівель»

Однак ані вищезгадана ст. 8 «Про здійснення державних закупівель», ані роз’яснюючий лист Мінекономіки, ані Порядок про здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо державних закупівель НЕ МІСТИТЬ такої функції/повноваження для Мінекономрозвитку як «розгляд документів щодо реєстрації оптово-відпускних цін на лікарські засоби для подання висновку щодо розрахунку оптово-відпускної ціни на лікарський засіб або виріб медичного призначення (далі — висновок)», визначений пунктом 5 Порядку реєстрації оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Окремим питанням є сам порядок такого розгляду. адже чинна редакція постанови 932 не розкриває такий порядок. У зв’язку з цим, залишаються без відповіді питання щодо того як буде здійснюватисяМінекономрозвитку зазначений розгляд документів щодо реєстрації оптово-відпускних цін на лікарські засоби або вироби медичного призначення та якими критеріями оцінки/розгляду буде керуватись Мінекономрозвитку проводячи розгляд таких документів. Як наголошувалось вище, Порядок про здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо державних закупівельвизначає контрольну функцію Мінекономрозвитку шляхомпроведення планових та позапланових перевірок, а відтак надання Мінекономрозвиткуневластивих та неописаних законодавством функцій створює суттєве підґрунтя для корупційних зловживань. Водночас, питання в легітимності зауважень Мінекономрозвитку під час проведення державної реєстрації оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення є дискусійним, оскільки процедура розгляду документів, цілі цієї процедури, критерії оцінки калькуляції ціни, можливі порушення, порядок внесення змін та оскарження висновку не є визначені в будь-якому нормативно-правовому акті. Резюмуючи вищенаведений аналіз, видається логічним зробити висновок, що перспективи запропонованої процедури державної оцінки та реєстрації калькуляції оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення є достатньо невизначеними, зокрема, з огляду на наступне.

Про аналіз пакету документів та вимоги до них

Як встановлено пунктом 4 частини 3 Порядку реєстрації оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, для реєстрації оптово-відпускної ціни на лікарський засіб або виріб медичного призначення заявник (представник власника реєстраційного посвідчення на лікарський засіб або уповноважений представник виробника виробу медичного призначення) подає МОЗ України, з поміж іншого, інформаційну довідку про зареєстровані ціни на лікарські засоби або вироби медичного призначення в країні їх походження та країнах СНД і ЄС, де застосовується державне регулювання цін, за формою згідно з додатком 2 Порядку. Отже, для отримання державної реєстрації оптово-відпускної ціни, заявник вимушений отримати такі інформаційні довідки в усіх країнах СНД (11 країн) та в усіх країнах ЄС (27 країн), про що говорить примітка 1 додатку 2. Порядку.У разі зазначення інформації не по всім країнам СНД та ЄС, досить непростою задачею буде доказування уповноваженим органам – МОЗ України та Мінекономрозвитку, того факту, що лікарський засіб не зареєстрований в тій чи іншій країні. Безумовно, як зазначає частина 5 Порядку, за умови подання в повному обсязі (!) та належним чином оформлених документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, МОЗ надсилає у п’ятиденний строк з дати їх реєстрації один примірник документів на розгляд Мінекономрозвитку для подання протягом 10 робочих днів висновку щодо розрахунку оптово-відпускної ціни на лікарський засіб або виріб медичного призначення (далі — висновок). Отже, у випадку відсутності інформаційної довідки про зареєстровані ціни на лікарські засоби або вироби медичного призначення, наприклад, в Киргизії або Таджикістані, подані документи не будуть відповідати вимогам постанови 932 і не можуть бути прийнятими до розгляду.

Цікавим нововведенням є, безумовно, подання розрахунку оптово-відпускної ціни на лікарський засіб або виріб медичного призначення за формою згідно з додатком 1 Порядку, який передбачає, що заявник у разі неможливості заповнення цього розрахунку може заповнювати його в довільній формі. Тобто, у випадку виготовлення лікарського засобу з сировини inbulk є достатня імовірність того, що буде достатньо вказуватись лише вартість цієї сировини без зазначення деталей, й, відповідно, така форма калькуляції не даватиме об’єктивної можливості оцінити вартість виготовлення однієї одиниці цього лікарського засобу. Тим самим, суб’єкти господарювання ставляться в різні умови, оскільки, одні будуть подавати інформацію про калькуляцію цін в довільній формі, а інші – відповідно до детальної таблиці додатку 1 Порядку. У зв’язку з цим, варто наголосити на абсолютній необ’єктивності оцінки калькуляції оптово-відпускних цін на лікарський засіб як зі сторони Мінекономрозвитку, так і МОЗ України.

Чинним законодавством передбачено, що оптово-відпускна ціна є ціною одиниці імпортованого товару або ціною одиниці товару, що встановлюється в договорі, укладеному між вітчизняним товаровиробником та суб'єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю товаром2. Логічно, що без декларування або реєстрації ціни при обрахуванні надбавок відповідно до Порядку формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання3, уповноваженому органу доцільно було б виходити з фактичної відпускної ціни продавця (= виробника), яка зазначена у договорі. Саме тому Митний кодекс України визначає ціну товару вказану в договорі як базисну цифру, і лише в окремих випадках вимагає подання деталізованої калькуляції собівартості товару. Натомість, МОЗ України не враховує ціну договору як основну цифру при проведенні контролю за цінами і вимагає надання чіткої калькуляції одразу після введення лікарського засобу або виробу медичного призначення в цивільний обіг.

З іншої сторони, вимога щодо надання калькуляції собівартості виробництва та ввезення в Україну однієї одиниці продукції зачіпає правасуб’єктів господарювання й порушує дві заборони, встановлені Господарським кодексом України, які наведені в таблиці нижче.

Норма

Заборона

Пояснення

частина 4 ст. 19 ГКУ

органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами

Закон України «Про здійснення державних закупівель» не містить положення про те, що Мінекономрозвитку або МОЗ України уповноважені на проведення реєстрації цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення

частина 5 ст. 19 ГКУ

незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарюванняз боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються

Вимагання надання конфіденційної інформації про господарську діяльність суб’єктів господарювання


Про перереєстрацію оптово-відпускних цін

Частина 7 Порядку встановлює, що положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення та порядок внесення до нього змін затверджуються МОЗ України за погодженням з Антимонопольним комітетом України.Логічно, що коли мається на увазі внесення змін до реєстру оптово-відпускних цін, то мова йдеться про перереєстрацію ціни. Як слушно наголошує пункт 11 Порядку, перереєстрація оптово-відпускної ціни на лікарський засіб або виріб медичного призначення здійснюється в порядку, встановленому для її реєстрації, не частіше ніж один раз на півроку за умови:

  • зміни ціни на сировину,
  • зміни ціни на матеріали,
  • зміни розміру накладних видатків,
  • зміни курсу іноземної валюти.

Зважаючи на той факт, що відповідно до постанови 932 відомості про оптово-відпускну ціну на лікарський засіб або виріб медичного призначення є чинними протягом строку дії реєстраційного посвідченняна такий засіб або свідоцтва про державну реєстрацію такого виробу(5 років), то вимога щодо перереєстрації оптово-відпускної ціни є прерогативою заявника і не може встановлюватись як його обов’язок для участі в державних закупівлях. Однак, існує й ряд неприємних моментів, зокрема, зміна курсу іноземної валюти в Україні є регулярним явищем, а калькуляція собівартості виробництва однієї одиниці продукції (таблетки, ампулитощо) має наводитись в гривнях. Тому для об’єктивності даних виробникам лікарських засобів доведеться на регулярній основі проводити перереєстрацію оптово-відпускних цін, або займатися фальсифікацією даних, оскільки у випадку виробництва лікарського засобу в кількох країнах, вартість тої чи іншої операції, розрахована в національній валюті країни, в які відбувається та чи інша виробнича операція, має бути перерахована в еквівалент в гривні, або в доларах чи в євро, а звідтам, в гривневий еквівалент…

Крім того, досить суперечливим є факт внесення в додаток 1 Порядку окремих видів витрат без наведення пояснення та тлумачення щодо таких витрат, зокрема стосовно витрат на збут, інших витрат. Складається враження, що заявник має вгадувати що мав на увазі законодавець, створюючи цей нормативно-правовий акт. У зв’язку з цим виникає враження, що послуги компанії дистриб’ютора, в тому числі, митне оформлення, транспортування, зберігання на митно-ліцензійному складі, слід записувати в один з таких видів витрат як «витрати на збут» або «адміністративні витрати» без конкретизації як середнє арифметичне. Логічно, що у випадку певних змін у вартості напередодні проведення державних закупівель, заявник буде вимушений заявляти до реєстрації ту ціну, яка буде відповідати вартості конкретної партії лікарських засобів або виробів медичного призначення, які будуть предметом закупівлі.

Слід вважати порушенням обмеженням суб’єктів господарювання щодо випадків, в яких дозволяється перереєстрація оптово-відпускних цін. Так, наприклад, у випадку збільшення вартості послуг одного з проміжних виробників під час виробництва лікарського засобу або виробу медичного призначення буде підвищуватись вартість самого продукту, однак такі зміни не зазначені в пункті 11 Порядку. Натомість, вказаний такий випадок як зміна розміру накладних видатків, який не дає можливості конкретизувати можливі варіанти звернення в МОЗ України для перереєстрації оптово-відпускної ціни на лікарський засіб.

Особливе занепокоєння викликає неможливість перереєстрації оптово-відпускних цін частіше ніж один раз на півроку з обов’язковою наявність певних умов. Такий підхід буде вимагати від виробників лікарських засобів та виробів медичного призначення диверсифікації ризиків, тобто навмисне завищення цін на лікарські засоби.

Про роль декларації митної вартості під час оцінки оптово-відпускних цін

Варто наголосити також на тому, що оскільки в складі документів, які пропонується подавати для реєстрації оптово-відпускних цін є копія декларації митної вартості лікарських засобів або виробів медичного призначення іноземного виробництва, то результати діяльності Державної митної служби України якісно по новому зможуть оцінити як фахівці Мінекономрозвитку, так і МОЗ України. Проблематика цього питання полягає в тому, що пунктом 4 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження4 визначені випадки подачі декларації митної вартості. Декларація митної вартості надасть можливість фахівцям Мінекономрозвитку оцінити різницю у вартості лікарського засобу або виробу медичного призначення під час ввезення в Україну та після митного оформлення та послуг дистриб’ютора. В таблиці нижче наведений вичерпний перелік випадків коли подається/не подається декларація митної вартості. Логічним є зазначити нерівні умови суб’єктів господарювання, оскільки є ряд випадків коли декларація митної вартості не подається і, відповідно, вищезгадана різниця в ціні не відстежується.

Відповідно до чинного законодавства, декларація митної вартості подається в усіх випадках митного оформлення товарів з урахуванням наступних обмежень:

Декларація митної вартості обов'язково подається у випадку

Декларація митної вартості не подається у випадку5

1.Коли покупець та продавець пов'язані між собою

1. Переміщення через митний кордон України партії товарів, митна вартість якої не перевищує еквівалент 5 тис. євро

2. Коли покупець сплачує прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів роялті та ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті

2. Заявлення товарів у митний режим переробки на митній території України

3. Сплати відповідної частини виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання на митній території України оцінюваних товарів, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця

3. Заявлення товарів в інший митний режим, відповідно до якого товари не підлягають обкладенню податками і зборами

4. Митного оформлення товарів, які відповідно до законодавства підлягають обкладенню тільки митними зборами

5. Ввезення за одним договором (контрактом), від одного відправника (експортера), на адресу одного одержувача (імпортера) ідентичних товарів, щодо яких митним органом приймалося рішення про визначення їх митної вартості у разі, коли така вартість залишається незмінною

6. Переміщення товарів підприємствами, щодо яких застосовується спрощений режим митного контролю та митного оформлення або режим найбільшого сприяння


Фактично, оцінюючи декларацію митної вартості, фахівці МОЗ України, Мінекономрозвитку та Державної митної служби зможуть проводити порівняння відомостей, заявлених під час ввезення в Україну та калькуляції вартості лікарських засобів та виробів медичного призначення під час реєстрації оптово-відпускної ціни. Фактично, обидва види розрахунків мають бути ідентичними, в протилежному випадку, Державна митна служба матиме достатньо підстав заявляти про неналежну сплату митних платежів. У будь-якому випадку, запропонований додатком 1 Порядку формат калькуляції ціни на лікарський засіб є непридатним до застосування, за винятком випадків, якщо Мінекономрозвитку або МОЗ України не будуть звертатися безпосередньо до заявника з проханням надати роз’яснення щодо того чи іншого виду витрат під час формування ціни на лікарський засіб або виріб медичного призначення.

Варто зазначити, що методи визначення вартості товарів зазначені в ст. 266 Митного кодексу України, згідно якої основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Стаття 267 Митного кодексу Українизазначає критерії калькуляції ціни товарів, що ввозяться, перелік яких є доцільним порівняти з переліком додатку 1 Порядку. Цікаво, однак Митний кодекс ставить на меті визначити реальну собівартість товару, що ввозиться, в той час як постанова № 932 ставить на меті отримати кінцеву калькуляцію вартості товару (= лікарський засіб або виріб медичного призначення) для споживача, оскільки під час калькуляції митної вартості товарів згідно аб. 3 ст. 267 Митного кодексу України до митної вартості не включаються наступні витрати:

а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

б) витрати на транспортування після ввезення;

в) податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються в Україні.

Про антидемпінгові ризики

Враховуючи, що значна частка лікарських засобів та виробів медичного призначення в Україні є імпортованими, з нашої точки зору є доцільним мати на увазі ризики, пов’язані з застосуванням спеціального законодавства щодо регулювання цін на імпортовані товари, які пов’язані з нормами Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту». Проблематика цього питання полягає в тому, що порядок формування ціни є також в даному законі, вимоги якого є значно жорсткими. Демпінг – це ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару. Відповідно, отримуючи детальну калькуляцію щодо механізму формування ціни та інформаційні довідки щодо цін в країнах СНД та ЄС на лікарські засоби або вироби медичного призначення, які імпортуються в Україну, Мінекономрозвитку, як експертний орган в процедурі державної реєстрації оптово-відпускних цін, буде мати можливість сформувати достатній важіль тиску на іноземних виробників лікарських засобів – ініціювати антидемпінгове розслідування, метою якого є накладення штрафу та встановлення антидемпінгового мита.

Незважаючи на те, що нез’ясованими залишаються ряд питань, вочевидь зрозуміло, що наказ МОЗ України про реєстрацію оптово-відпускних цін може бути оскаржений в судовому порядку, і таким чином відмінений за умови, що буде доведено грубі порушення, допущені під час реєстраційної процедури. Логічно, що в такому випадку компанія-виробник лікарських засобів або виробів медичного призначення, ціни на які були зареєстровані відміненим наказом, не зможе прийняти участі в конкурсних торгах, що стає серйозним аргументом у фармацевтичній конкуренції. Таким чином, враховуючи вищевказаний аналіз процедури реєстрації оптово-відпускних цін, є достатньо підстав рекомендувати виробникам лікарських засобів та виробів медичного призначення не подавати самостійно документи, попередньо не визначивши можливі юридичні наслідки.


1 затверджений наказом Міністерства економічного розвитку від 30.01.2009 року N 63 «Про здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо державних закупівель»

2 П.4 Порядкуформуванняцін на лікарськізасоби і виробимедичногопризначення, щодоякихзапровадженодержавнерегулювання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. N 333.

3 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. N 333.

4 затверджений постановою КМУ від 20.12.2006 року N 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження»

5 у зазначених випадках декларант може подавати декларацію митної вартості за власним бажанням.

570

Если Вы заметили ошибку, пожалуйста, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней