ru uk
LIFE SCIENCES LAWYERS | UKRAINE & CIS
Menu

ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС — юридична компанія, що супроводжує бізнес-інтереси національних, іноземних і міжнародних компаній на території України та ряду країн СНД.

НАШІ КЛІЄНТИ представляють індустрії фармацевтики, медичних виробів, товарів народного споживання, медицини, косметики, парафармацевтики, хімії, біотехнології, сільського господарства та продуктів харчування.

ПРОВІДНІ АСОЦІАЦІЇ — AIPM Ukraine, APRaD та Комітет з охорони здоров'я Європейської Бізнес Асоціації обрали Правовий Альянс своїм юридичним радником.

Нові ознаки для проведення фінмоніторингу

Вікторія Малиняк, юрист ЮК "Правовий Альянс"

ЮРИСТ & ЗАКОН, №19, 28.05.2020


Нещодавно набув чинності Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – Закон), більше відомий як Закон про фінансовий моніторинг. Метою ухвалення цього Закону, зокрема, є встановлення нових вимог до належної перевірки клієнтів фінансових установ.

Новий Закон передбачає застосування ризик-орієнтованого підходу під час оцінки наявності підстав для здійснення фінансового моніторингу. Так, суб'єкти первинного фінансового моніторингу зобов'язані здійснювати кожен із заходів належної перевірки клієнтів, до яких належать:

– ідентифікація й верифікація клієнта (його представника);

– установлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності;

– установлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

– проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин і фінансових операцій клієнта, що здійснюють у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність і ризик (у тому числі за потреби про джерело коштів, пов'язаних із фінансовими операціями);

– забезпечення актуальності отриманих і наявних документів, даних та інформації про клієнта.

Для визначення обсягу дій під час здійснення кожного із заходів належної перевірки суб'єктом первинного фінансового моніторингу використовують ризик-орієнтований підхід, зокрема здійснюють оцінку рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний до характеру й масштабу діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

Варто також зазначити, що новий Закон покладає на суб'єктів первинного фінансового моніторингу обов'язок здійснення посилених заходів належної перевірки клієнтів, ризик ділових відносин з якими або ризик фінансової операції без установлення ділових відносин яких є високим. Так, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний підвищити ступінь і характер моніторингу та, наскільки це можливо, здійснити аналіз і вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:

– є складними фінансовими операціями;

– є незвично великими фінансовими операціями;

– проведені в незвичний спосіб;

– не мають очевидної економічної чи законної мети.

Водночас законодавець надає право суб'єктам первинного фінансового моніторингу здійснювати спрощені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими є низьким. У разі застосування спрощених заходів належної перевірки моніторинг ділових відносин і фінансових операцій клієнта повинен бути достатнім для того, аби мати можливість виявляти фінансові операції, які не відповідають фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта. Критерії ризику, які належить ураховувати, та дії, що потрібно проводити в ситуаціях, коли здійснюють спрощені заходи належної перевірки, установлюють Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство юстиції України та інші державні органи, що виконують функції державного регулювання й нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

Також новим Законом запроваджено поняття порогових фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу. У старій редакції Закону такого поняття не було, а фінансова операція підлягала обов'язковому фінансовому моніторингу в разі, якщо сума, на яку її здійснюють, дорівнювала чи перевищувала 150000 грн, а також відповідала низці критеріїв. Відповідно до нового Закону фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюють кожну з них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фінансової операції, за наявності однієї або більше таких ознак:

1) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);

2) фінансові операції з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

3) фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сімей та/або осіб, пов'язаних із політично значущими особами;

4) здійснення фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з відмиванням доходів, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції).

Отже, законодавець підвищив нижню межу розміру фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, і суттєво скоротив перелік ознак до чотирьох критеріїв, яким повинні відповідати такі операції, оскільки в попередній редакції Закону їх налічувалось аж сімнадцять.

Проте щодо суб'єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять і надають можливість доступу до азартних ігор у казино, то для них нижня межа розміру фінансових операцій, які підлягали моніторингу, залишилась незмінною – 30000 грн.

Водночас новий Закон передбачає вимогу щодо інформації про ініціатора переказу та його отримувача, яка повинна бути вказана в усіх переказах коштів. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів, зобов'язаний здійснити належну перевірку достовірності цієї інформації до проведення переказу (шляхом верифікації ініціатора переказу) на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних і/або надійних джерел. Варто зазначити, що не потрібно буде надавати таку інформацію в разі:

1) операції зняття коштів із власного рахунка;

2) переказу коштів готівкою в межах України в сумі, що є меншою ніж 5 тис. грн, та відсутності ознак пов'язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 5 тис. грн;

3) переказу коштів із метою сплати податків, зборів, платежів, зборів на обов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафних санкцій і пені за порушення законодавства або переказу коштів за житлово-комунальні послуги;

4) переказу коштів на суму, що є меншою ніж 30 тис. грн, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, для зарахування на рахунок отримувача лише з метою оплати вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом за умови, що можливо здійснити відстеження через отримувача за допомогою унікального облікового номера фінансової операції переказу коштів та визначити особу, яка уклала договір з отримувачем про постачання товарів, виконання робіт, надання послуг, надання кредиту;

5) переказу коштів, у разі якщо використовують електронні платіжні засоби чи електронні гроші для оплати товарів чи послуг і номер електронного платіжного засобу та/або наперед оплачена картка багатоцільового використання супроводжує переказ на всьому шляху руху коштів;

6) переказу коштів, коли ініціатор переказу й отримувач є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, що надають послуги з переказу коштів, а також діють від власного імені та за власний рахунок;

7) переказу коштів між платником – ініціатором переказу й отримувачем платежу, що проводять через посередника, уповноваженого вести переговори й укладати договір купівлі-продажу товарів чи послуг від імені платника (ініціатора переказу) або отримувача;

8) операції із забезпечення проведення переказу коштів, що здійснюють оператори послуг платіжної інфраструктури.

847

Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про неї