Чого чекати фармсектору від Антимонопольного комітету України?
Яна Карцева, Юрист юридичної компанії «Правовий Альянс»
Антимонопольний комітет України (надалі – АМКУ) перебуває на стадії активної реалізації поставленої мети – очищення ринку від недобросовісної реклами. Така діяльність значною мірою стосується фармацевтичної категорії товарів, які за даними аналітичної системи вивчення ринку «Фармстандарт»/ «PharmXplorer» компанії «Proxima Research», опублікованими на сайті інтернет видання «Аптека» (http://www.apteka.ua/article/45416) знаходяться у трійці найкрупніших рекламодавців на ринку ТВ-медіа.
Олексій Костусев, Голова АМКУ, неодноразово у своїх інтерв’ю відмічав, що АМКУ веде активну боротьбу з недобросовісною рекламою, в тому числі лікарських засобів, і питання щодо реклами лікарських засобів потрібно вирішувати кардинально. Зокрема, стосовно питання про рекламу лікарських засобів, що вводить в оману споживачів, О.Костусев підкреслив: «АМКУ тільки нещодавно отримав право боротися з недобросовісною рекламою. Як варіант у вирішенні проблеми може бути заборона такої реклами в усіх засобах масової інформації, крім спеціалізованих».
На підтвердження такої позиції АМКУ у Верховній Раді України та у Міністерстві охорони здоров’я України (надалі – МОЗ) зареєстровано ряд законопроектів, що стосуються істотних змін у рекламі лікарських засобів. Серед інших можливо виділити законопроект № 5339-2, який встановлює певні обмеження щодо реклами лікарських засобів (заборона наказових форм дієслів; заборона реклами до і після передач для дітей та юнацтва), а також законопроект, опублікований МОЗ на своєму сайті для публічного обговорення, який взагалі пропонує погоджувати зміст рекламного матеріалу з МОЗ. У разі затвердження порядку погодження тексту реклами з МОЗ, це дозволить мінімізувати ризики, пов’язані з визнанням АМКУ такої реклами як недобросовісної.
Декілька показових справ АМКУ, таких як рішення по справі «Берінгер Інгельхайм» та ТОВ «Рейнбо-ЛТД» про накладення штрафу у розмірі 1 мільйон гривень та 500 тисяч гривень відповідно, виявилися дієвим інструментом у боротьбі АМКУ з недобросовісною рекламою. Такі дії стали поштовхом для більш уважного і ретельного підбору інформації, що надається в рекламі, адже відтепер рекламодавці та виробники лікарських засобів значною мірою «фільтрують» рекламний матеріал з метою представлення достовірною інформації про власний продукт аудиторії. Це сприяло зменшенню випадків виявлення АМКУ недобросовісної конкуренції в рекламі лікарських засобів, що підтверджується відсутністю гучних справ стосовно фармацевтичних компаній за останні пів року, хоча на регіональному рівні АМКУ регулярно накладає невеликі штрафи. Так, за недобросовісну конкуренцію у вигляді поширення інформації, що вводить в оману були оштрафовані ПП «Сігма» (м. Луганськ) на 3,4 тис. грн. за поширення неправдивої реклами щодо проведення всіх видів операцій, хоча це не відповідало дійсності.; ТОВ «Мегафарм» (м. Дніпропетровськ) на 3,4 тис., яке на вивісках аптечного закладу власної мережі «Аптека № 10» розмістило надпис: «АПТЕКА-СКЛАД», що не відповідало дійсності; ТОВ «Суматра-ЛТД» (м. Київ) на 15 тис. грн., яке розмістило на огорожі аптеки «Космо» неправдиву рекламу: «ЛІКИ ЗА ОПТОВИМИ ЦІНАМИ», що не відповідало дійсності; ТОВ «1 Соціальна аптека» (м. Львів) на 5 тис. грн., яке на фасадах власних аптек розмістило неправдиву інформацію щодо найнижчих цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, та інші.
Крім того, АМКУ активізував свої перевірки і щодо дієтичних добавок (наприклад, засіб «Шелентин»), які рекламуються як засоби лікування від багатьох хвороб, однак є лише біологічними добавками до харчування, але аж ніяк не лікарськими засобами.
Разом з тим, залишається ряд проблемних питань щодо діяльності АМКУ, які наразі законодавчо не врегульовано. Це, перш за все, стосується аналізу рекламної інформації на відповідність вимогам щодо добросовісної конкуренції. На сьогоднішній день так і не встановлені об’єктивні та чіткі критерії такої оцінки, що дозволяє АМКУ за своїм суб’єктивним переконанням вирішувати яким твердженням «бути», а яким «ні». Хоча, варто зазначити, що за словами Кравченко Ю.Г., першого заступника голови АМКУ: «Якщо реклама має позитивну практику застосування за кордоном, то ставлення до неї АМКУ буде лояльним», що безумовно є позитивним кроком у процесі оцінки та прийняття рішення АМКУ. Також, враховуючи відсутність будь-яких узгоджених між учасниками фармацевтичного ринку правил професійної етики, якими міг би керуватися АМКУ у прийняті своїх рішень, то безумовно доцільним було б залучення для аналізу рекламних матеріалів незалежних спеціалістів та проведення детального вивчення ринку у фармацевтичному секторі до моменту прийняття остаточного рішення.
Підсумовуючи, можливо стверджувати, що АМКУ реалізує цілі щодо захисту добросовісної конкуренції у фармацевтичному секторі та впевнено крокує до поставленої мети, однак об’єктивність та справедливість таких заходів наразі залишається під питанням.
