​Огляд мовного закону: до чого готуватися компаніям?

24 червня 2019 року Юридична компанія “Правовий Альянс” організувала семінар “Мовний закон: зміни у діяльності компаній", який був присвячений ключовим положенням ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо правил оформлення документів, змін у маркуванні товарів, промоції та digital, а також відповідальності за порушення вимог законодавства.

Представники фармгалузі та ринку медичних виробів обговорили з юристами найбільш актуальні та чутливі для бізнесу зміни.

Наталія Лавренова, адвокат, медіатор, асоційований партнер ЮК «Правовий Альянс» розповіла про наступні аспекти:

• серед іншого, Закон стосується трудових відносин, освіти і науки, реклами, культури, діяльності ЗМІ, комп’ютерних програм, веб-сайтів, мобільних додатків, охорони здоров'я, обслуговування споживачів;
• застосовується у публічних сферах суспільного життя, проте не застосовується у сфері приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів;
• деякі положення не одразу набирають чинності, зокрема у сфері реклами, охорони здоров'я, технічній та проектній документації, обслуговування споживачів, інтерфейсах комп'ютерних програм, встановлених на товарах, інтернет-представництвах;
• в першу чергу зміни стосуватимуться подання документів до органів державної влади, підприємств, установ та організацій державної та комунальної форм власності. Важливо зазначити, що ці, здавалося б несуттєві, зміни є дуже актуальними для фармацевтичного ринку та ринку медичних виробів.

Наталія Абрамович, юрист, медіатор ЮК «Правовий Альянс», більш детально зупинилась на таких практичних моментах:

• Маркування товарів. Обов’язкова інформація про товар може зазначатись не лише на етикетці (маркуванні) товару, а і в супровідній документації, що додається до товару, у місці реалізації товару, доведена за допомогою засобів дистанційного зв’язку, (за згодою споживача) або іншими способами (у доступній наочній формі).
• Комп'ютерні програми з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинні мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу; в той же час, техніка, що реалізується одразу з відповідним програмним забезпечення повинна мати україномовний інтерфейс. Такі вимоги не стосуються інтерфейсів спеціалізованого медичного обладнання, призначеного для використання фахівцями.
• Мобільні додатки суб’єктів господарювання, що реалізуються товари в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою. Проте, це не виключає наявність іншомовних версій та не стосується мови приватного спілкування в межах певного мобільного додатку.
• Веб-сайти та веб-сторінки в соціальних мережах суб'єктів господарювання, що зареєстровані на території України та реалізують товари і послуги в Україні за замовчуванням повинні мати україномовну версію та можуть дублюватися іншими мовами (у такому разі обсяг та зміст україномовної версії має бути не менше версії іншою мовою).
• Веб-сайти іноземних суб'єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, можуть розміщувати українською лише інформацію, достатню для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності компанії. Така версія теж повинна завантажуватися за замовчуванням.
• Реклама товарів через блогерів повинна здійснюватись українською мовою. Інформація, що є власною думкою фізичної особи, не пов'язаною з підприємницькою діяльністю, або індивідуально-направленою інформацією може бути оформлена будь-якою мовою, зручною для блогера, оскільки це є сферою приватного життя.

Ілля Костін, партнер, адвокат ЮК «Правовий Альянс» у свою чергу наголосив на підставах притягнення до відповідальності за порушення вимог закону. Зокрема, відповідальність настає за умови повторності правопорушення або невиконання вимог контролюючого органу. Що ж до самої відповідальності, то:

• Притягнення до відповідальності за недотримання вимог щодо обслуговування споживачів має таку послідовність: 1) здійснення державного контролю Уповноваженим; 2) складання акту; 3) оголошення попередження та вимога усунути порушення протягом 30 днів; 4) складання протоколу (у разі повторного протягом року порушення); 5) винесення постанови про накладення штрафу у встановлених розмірах.
• Положення щодо розгляду скарг та здійснення державного контролю набувають чинності через 6 місяців з дня призначення Уповноваженого, а щодо адміністративної відповідальності, передбаченої КУПАП - через 3 роки з дня набрання чинності законом.