Нові правила антимонопольного регулювання

З моменту підписання Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україна взяла на себе низку зобов’язань, зокрема, у сфері конкуренції, що своїм наслідком мало розробку та прийняття прогресивних законодавчих актів. Черговим етапом в триваючій антимонопольній реформі стало прийняття Верховною Радою України 7 лютого 2019 року Закону, який вносить зміни до законодавства про захист економічної конкуренції (надалі – Закон). В цілому Закон має на меті врегулювання ряду процесуальних аспектів. Такі зміни мають забезпечити об’єктивний розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також запровадити ефективний механізм захисту прав та інтересів осіб, щодо яких ведеться розслідування Антимонопольним комітетом України (надалі – АМКУ, Комітет), тим самим втілюючи європейські стандарти в українські правові реалії.

Важливим прогресивним пунктом, який впроваджує Закон, є деталізація підстав та порядку звільнення від відповідальності за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. Власне особа, яка вчинила зазначене порушення, звільнятиметься від відповідальності за умови, що вона раніше за інших учасників цих дій добровільно повідомила Комітет про порушення, звернувшись із заявою про звільнення від відповідальності. Окрім цього, вказаний Закон передбачає можливість зменшення розміру штрафів для осіб, учасників картельних змов, за добровільне надання доказів за вчинення цього порушення, та які не можуть бути звільнені від відповідальності у зв’язку з тим, що інший учасник картелю раніше подав заяву про звільнення від відповідальності. Зокрема, розмір штрафів за порушення зменшуватиметься у порядку черговості надання доказів у такій справі, а саме на 50%, на 30% та на 20% відповідно від розрахованого АМКУ розміру штрафу. Варто відзначити, що така практика є досить поширеною у європейських країнах.

Закон також представляє українській спільноті процедуру врегулювання у справах про антимонопольні узгоджені дії. Іншими словами, особи проти яких АМКУ розпочав розслідування можуть укласти з АМКУ угоду про співпрацю в обмін на зменшення штрафу. Процедура врегулювання націлена, зокрема, на скорочення строку розгляду справ та припинення порушень, а тим самим, відповідно, підвищення ефективності захисту економічної конкуренції. В результаті застосування процедури врегулювання відповідач у справі може сплатити штраф, розмір якого буде меншим на 20% порівняно з розрахованим розміром штрафу, який мав бути накладений у разі незастосування процедури врегулювання. В свою чергу, така зміна також відображає інститут врегулювання спорів у справах, що розглядаються європейськими конкурентними відомствами.

Не менш важливий елемент нововведень, які пропонує українському законодавству вказаний Закон, становлять строки розгляду справ Комітетом. До цього часу питання стосовно строків розгляду справ не було врегульовано на законодавчому рівні, що інколи призводило до затягування процесу розгляду справ. Відповідна норма у Законі забороняє Комітету розслідувати порушення більше 2 років. Водночас дане правило має винятки, зокрема, Закон надає АМКУ 5 років для розслідування справ про антиконкурентні узгоджені дії між конкурентами. А щодо недобросовісної конкуренції, то ця категорія справ повинна бути розглянута Комітетом протягом 1 року з дня прийняття розпорядження про початок розгляду справи.

Також слід відзначити не менш важливі зміни, які вносяться Законом стосовно осіб, які беруть участь у справі. Зокрема, Закон надає третім особам, що беруть участь у справі дещо змінене визначення, а саме встановлює, що третьою особою є особа, яка звернулась до АМКУ із заявою та підтвердила, що діяння іншої особи, які містять ознаки порушення, порушують її права та інтереси. Заразом Закон надає третій особі права заявника у справі. Таким чином, споживачі та інші особи, які не є суб’єктами звернення до АМКУ, проте чиї права були порушені, зможуть брати участь у розгляді справ, як треті особи.

Вказаний Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування, проте процедура врегулювання зможе бути імплементованою на практиці з 1 січня 2020 року.

Сподіваємось, що зміни, які передбачені у наведеному Законі, сприятимуть якісному правозастосуванню, а отже, підвищенню ефективності системи захисту економічної конкуренції.

Зв'язатися з авторами:

Андрій Горбатенко, партнер, керівник практики антимонопольного права ЮК “Правовий Альянс”, gorbatenko@l-a.com.ua

Христина Сушкевич, юрист ЮК “Правовий Альянс”, sushkevych@l-a.com.ua