Щодо неприйняття звітності ДПІ
Євген Щеглов, Старший юрист Юридичної компанії «Правовий Альянс»

Товариством (ТОВ) направлено поштою на адресу Державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2009 року та пояснення (розкриття) окремих результатів фінансово-господарської діяльності (вх. від 05.05.2009р.).

Декларація містить наступні показники :

Валовий дохід від усіх видів діяльності (рядок 01) : - 2 078 грн.
Валові витрати (рядок 04): 3 228 065 грн.
Нарахована сума податку (рядок 12) : 0 грн.
Сума податку до сплати (рядок 17) : 0 грн.

Згідно доданого ТОВ пояснення показники рядка 01 декларації формують від’ємне значення об’єкту оподаткування за І квартал 2009р. в основному внаслідок повернень контрагентам (покупцям) у січні 2009 року сум переплат, здійснених ними у 2008 році в складі попередніх оплат за рекламні послуги по розміщенню реклами в ефірі телеканалів. Зазначені суми переплат були враховані  у складі відповідних валових доходів 2008 року та відповідно оподатковані  у передбаченому законодавством порядку.

Так, відповідно до наказу Державної податкової адміністрації у м. Києві №163 від 17.03.09р. «Про проведення операції «мінімізатор»затверджено робочу групу з аналізу належного відпрацювання суб’єктів господарювання, у яких виявлено розбіжності податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, руйнування схем мінімізації з використанням «податкових ям» та відпрацювання ризикових  підприємств, зареєстрованих по адресах масової реєстрації.

ДПІ, керуючись п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та на виконання Протоколу засідання робочої грипи по відпрацюванню податкової звітності в рамках проведення операції «мінімізатор» від 06.05.2009р. №21  повідомлено ТОВ (від 08.05.2009р.) про невизнання декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року, як податкової звітності, в зв’язку з виявленням нарахування податків неадекватних задекларованим валовим доходам, а також запропоновано подати нову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2009 року, оформлену належним чином.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач подав до ДПІ скаргу.

ДПІ, листом від 15.06.2009р., запропоновано ТОВ надати нову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2009 року, оформлену належним чином.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III (надалі - Закон N 2181-III) (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону N 2181-III податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно з пунктом 4.1.1 статті 4 Закону N 2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з пунктом 4.1.4 статті 4 Закону N 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до ч. 5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону № 2181-III, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Тобто, у самому Законі № 2181-ІІІ прямо передбачено, за яких обставин податковий орган може не визнати декларацію.

ДПІ в своїх листах не зазначає, який саме рядок не був заповнений або невірно заповнений товариством, або які саме показники повинні б бути відображені, а вони були відсутні. В  листах від 08.05.2009р., 15.06.2009р., зокрема, вказується про виявлення податковим органом нарахування податків неадекватних задекларованим валовим доходам товариства.

Суд не прийняв посилання ДПІ на порушення позивачем вимог пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, оскільки нею не наведено жодної із перерахованих підстав для невизнання податкової звітності (декларації).

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що немає підстав вважати декларацію неподаною на підставі того, що в ній «виявлено нарахування податків неадекватних задекларованим валовим доходам».

Суд звернув увагу на те, що пунктом 4.1.2 статті 4 Закону N 2181-III встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Встановлено судом, у поданій до ДПІ Декларації за І квартал 2009 року, зазначено усі обов'язкові реквізити, вони підписані відповідними посадовими особами товариства, скріплені мокрою печаткою ТОВ.

Декларація з податку на прибуток за І квартал 2009 року була надіслана позивачем 29.04.2009р. поштою цінним листом з описом вкладеного та отримана уповноваженою особою ДПІ 05.05.2009р., про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про вручення.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою у справі № 2а-6863/09/2670 визнав неправомірними дії ДПІ з невизнання декларації з податку на прибуток ТОВ та з примушування ТОВ до надання нової декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року.