Новації у запобіганні та протидії легалізації доходів одержаних злочинним шляхом
Наталія Лавренова, юрист ЮК «Правовий Альянс»

18.05.2010р. Верховною Радою України прийнято Закон яким Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» викладено у новій редакції.

Прийнятий Закон спрямований на забезпечення реалізації положень Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), затверджених на Берлінському засіданні Групи у червні 2003 року, Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, а також Директиви Європейського Парламенту та Ради 2005/60/ЄС щодо запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму.

Закон розширює перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок спеціально визначених суб’єктів таких як нотаріуси, адвокати, суб’єкти підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, торговці нерухомістю (ріелтери), оператори поштового зв’язку (в частині здійснення ними переказу грошей), торговці дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, аудитори, аудиторські фірми, юридичні особи, які проводять будь-які лотереї, суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку, та деякі інші представники не фінансових професій.

Суб’єктами державного фінансового моніторингу визначено: Національний банк України, Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Міністерство транспорту та зв’язку, Міністерство економіки, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Спеціально уповноважений орган.

Отже, усі суб’єкти первинного фінансового моніторингу:

• проводять ідентифікацію клієнта;
• повідомляють про підозрілі операції, за ознаками підозрілості, передбаченими законом, не повідомляючи про це клієнта;
• зберігають документи не менше 5 років;
• мають правила внутрішнього регулювання (посадові інструкції) та осіб, відповідальних за моніторинг.

З негативних нововведень можна відмітити:

• обов’язкову реєстрацію суб’єкта в Спеціально уповноваженому органі;
• необхідність регулярного проведення спеціального навчання співробітників;
• широкі вимоги до ідентифікації клієнта;
• забезпечення безперешкодного доступу суб’єктів державного моніторингу до документів та інформації.

До основних обов’язків покладених на спеціально визначених суб’єктів фінансового моніторингу відносяться наступні:

1. Стати на облік у Спеціально уповноваженому органі як суб’єкт первинного фінансового моніторингу та у разі припинення своєї діяльності повідомити про це Спеціально уповноважений орган в установленому законодавством порядку.
2. Здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнта у випадках, установлених законодавством. (Ідентифікація клієнта здійснюється до/або під час встановлення ділових відносин, укладенні правочинів, але до проведення фінансової операції та полягає в таких діях (для юридичної особи): встановлення найменування, місцезнаходження, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав; з’ясовують відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками і майном; відомості про власників істотної участі в юридичній особі; відомості про контролерів цієї особи, які здійснюють контроль; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунка).
3. Забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, після їх проведення або при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення, якщо вона має ознаки визначені Законом.
4. Забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення.
5. Повідомляти Спеціально уповноважений орган про операції.
6. Сприяти в межах чинного законодавства працівникам Спеціально уповноваженого органу в проведенні аналізу фінансових операцій.
7. Надавати на запит Спеціально уповноваженого органу інформацію з приводу фінансових операцій, які стали об’єктом фінансового моніторингу, копії первинних документів, на підставі яких були проведені такі операції та пов’язані з ними фінансові операції, відомості про їх учасників, а також іншу інформацію, зокрема ту, що становить банківську або комерційну таємницю, таємницю страхування, копії документів, необхідні для виконання покладених на Спеціально уповноважений орган завдань, протягом п’яти робочих днів з дати надходження запиту.
8. Зберігати документи щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, а також усі документи, що стосуються ділових відносин з клієнтом, не менше п’яти років.
9. Забезпечувати на документальний запит безперешкодний доступ суб’єктів державного фінансового моніторингу та правоохоронних органів до документів або інформації, що міститься в них, відповідно до вимог законодавства.
10. З’ясовувати мету та характер майбутніх ділових відносин з клієнтами.
11. Постійно оновлювати інформацію про зміст діяльності клієнта та його фінансовий стан.
12. Проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан.

При цьому Закон передбачає, що спеціально визначені суб’єкти (нотаріуси, адвокати, особи, які надають юридичні послуги, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи – підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку) не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі, якщо відповідна інформація стала їм відома за обставин їх професійної таємниці.

Що стосується операцій, які підлягають фінансовому моніторингу то це операція сума якої дорівнює чи перевищує 150 тисяч гривень, та 13 тисяч гривень для суб’єктів, які проводять азартні ігри, або суму в іноземній валюті еквіваленту наведеним, та мають ознаки визначені Законом.

Що ж до відповідальності передбаченої даним законом, то особи як і раніше несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність, можуть бути позбавлені права проводити певні види діяльності, а юридичні особи, які проводять фінансові операції – ліквідовані за рішенням суду. Розміри штрафних санкцій за різні порушення визначаються від 500 та 100 до 2000 та 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (для юридичних осіб та осіб які не є юридичними особами відповідно).

За повторне протягом року порушення до 3000 та 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (для юридичних осіб та осіб які не є юридичними особами відповідно), а також тимчасове припинення дії чи анулювання ліцензії або інших спеціальних дозволів.

Закон набирає чинності через 90 днів з дня його опублікування.

Отже, Закон надасть державним органам більше підстав для проведення перевірок, завдяки яким державні органи мають можливість тиснути на суб’єктів господарювання. Однак посилені методи контролю можуть призвести до тінізації деяких ринків, що навряд позитивно позначиться на запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів.