Господарський кодекс: актуальність існування 
Анатолій Меншиков, партнер ЮК «Правовий Альянс»

Україна намагається стати на дорогу системних реформ. Реформуванню підлягають різні сфери життя - економіка, політика, освіта і культура, право і соціальне забезпечення.

В області права реформуванню підлягає не лише система судоустрою, про яку не говорить лише ледачий. Реформуванню підлягає сама система законодавства. В першу чергу система цивільного і господарського законодавства.

Необхідно визначити вектор подальшого розвитку права в країні цивільного і господарського кодексів.

Необхідно осмислити необґрунтованість існування двох кодексів. Чи є виправданим розділення цивільного законодавства на цивільне і господарське.

Напевно, можна говорити про наявність двох правових концепцій - цивільно-правової і господарсько-правової. В кожній концепції є свої прибічники і противники.

В даний час не обговорюється питання про відміну Цивільного кодексу. Обговорюються питання удосконалення і подальшого розвитку Цивільного кодексу. Відносно ж Господарського кодексу присутні аргументи на користь його усунення.

Наявність Господарського кодексу сьогодні цікава в науково-теоретичному аспекті, а не в практичному правозастосувальному аспекті.

В зв'язку з цим кодекс і є предметом дискусій. Господарський кодекс повинен стати корисним, використовуваним, застосовуваним у праві актом.

Дуалізм Цивільного і Господарського кодексу, а також формалізм останнього, є предметом для професійних дискусій, а веде до негативних практичних наслідків при забезпеченні конкретних прав.

Ряд норм Цивільного кодексу і Господарського кодексу встановлюють правила поведінки, які один з одним не узгоджуються, а то і знаходяться в прямому протиріччі.

Виходячи із-за схожості предмету регулювання, норми Господарського кодексу дублюють норми Цивільного кодексу.

Так, норми Цивільного кодексу не виключають регулювання правовідносин у сфері підприємницької діяльності.

Як усунути наявний дуалізм? Так, можна відмінити Господарський кодекс і зосередити всі норми, регулюючі підприємницьку діяльність в Цивільному кодексі. Можна поступити інакше, і перенести частину норм з Господарського в Цивільний. Господарський кодекс може стати зведенням законів, регулюючих реєстрацію суб'єктів господарювання, ліцензування господарської діяльності і так далі.

Таким чином, вочевидь, що одне і те ж питання може бути предметом регулювання Цивільного кодексу, Господарського кодексу і спеціального законодавства. Яскравий приклад - правовий статус господарських товариств, який регулюється як кодексами, так і спеціальними законами. Подібна перевантаженість не приносить належного ефекту.

При цьому, і кодекс цивільний, і кодекс Господарський, і Закону «Про господарські товариства» містять достатню кількість пропусків, неточностей. Логіка підказує, що кожен нормативний акт повинен доповнювати один одного, знімаючи спірні питання. На практиці виходить, що велика кількість правил перешкоджає їх ефективному вживанню.

Те, що є неефективним повинно бути усунено. Норми, що визначають правила поведінки, не можуть, та і не повинні міститися в цілому ряді нормативних актів. Якщо говорити про господарські товариства, то дійсно, основне правове навантаження повинне лягти, можливо, на спеціальне законодавство, з якого і черпається вся правова інформація.

Якщо правила поведінки або норми, регулюючі ті або інші правовідносини, містяться в різних нормативно-правових актах, то вони повинні як мінімум не перечити один одному, а максимум доповнювати один одного. Це підвищить ефективність реалізації правових норм.

Можливо, сьогодні прийшов час не говорити про те, що Господарський кодекс просто треба відмінити. Можливо, сьогодні необхідно провести ревізію норм, що містяться в Цивільному кодексі і Господарському кодексі і скасувати норми, що є не ефективними. Навіщо в Господарському кодексі норми, які «бездумно» посилають нас до норм Цивільного кодексу.

Наприклад, згідно ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так само, згідно ч.3 ст. 202 Господарського кодексу України до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходить, що норми загальної частини Господарського кодексу при регулюванні господарських відносин мають пріоритет перед нормами Цивільного кодексу, а в регулюванні Господарським кодексом зобов'язальних і договірних господарських стосунків - навпаки, пріоритет мають норми Цивільного кодексу. Все це говорить про те, що Господарський кодекс безпорадний в самостійному регулюванні зобов'язальних правовідносин.

На сьогоднішній день основним критерієм вживання на практиці норм Господарського кодексу є, перш за все, суб'єктивний склад учасників правовідносин. Круг цих учасників набагато вужчий, ніж круг учасників правовідносин, які регулюються Цивільним кодексом.

Цивільний кодекс є універсальним правовим актом, чого не можна сказати про Господарський кодекс. Тому непорушність Цивільного кодексу очевидна.

Господарський кодекс, як вже наголошувалось, рясніє просторовими деклараціями, відносними нормами, різними дефініціями.

При цьому регулятивне значення мають половина статей Господарського кодексу. Стан роботи по розвитку і вдосконаленню цивільного і господарського законодавства характеризується двома основними тенденціями. Тенденція перша. Вона полягає в процесі внесення до Цивільного і Господарського кодексу змін і доповнень. Тенденція друга. Вона полягає в збереженні і розвитку процесу кодифікування законодавства.

Якщо говорити про зміни і доповнення, то вони мають бути системними. Вони мають бути направлені на поліпшення окремих нормативних інститутів. Зміни і доповнення не повинні носити локальний характер.

Проекти змін і доповнень, що знаходяться на розгляді, не передбачають системного усунення існуючих протиріч між двома кодексами.

Існуючі законопроекти з поправками до Цивільного і Господарського кодексів демонструють одну з найбільш традиційних тенденцій вдосконалення законодавства: шляхом точкових змін і доповнень, які відповідають найбільш актуальним потребам цивільного обороту, наводити нормативні акти у відповідність з потребами практики.

Зважаючи, що в Україні активно розвивається тенденція з розвитку цивільного законодавства шляхом його модифікації, то доля Господарського кодексу може бути вельми щасливою. Але кодекс повинен еволюціонувати. Процес розвитку і вдосконалення цивільного законодавства в даний час носить безсистемний характер. Немає передумов до того, що найближчим часом будуть усунені протиріччя одних і тих же стосунків кожним з кодексів.

Тому сьогодні про Господарський кодекс можна говорити словами класика: «. у сім'ї своїй рідній здавалася дівчинкою чужою». Господарський кодекс в рідній сім'ї нормативно-правових актів здається сьогодні абсолютно чужим. Хоча сповна може і повинен стати рідним, близьким і корисним.