Веб-сайт як спеціалізоване видання для реклами лікарського засобу
Олександр Бондар, юрист ЮК «Правовий Альянс»

Погодьтесь, важко уявити сучасне життя без Інтернету та електронної пошти. Інтернет став одним із основних джерел отримання інформація як в побуті так і в професійному житті. Мимоволі згадується добре відомий афоризм «Знання - настільки дорогоцінна річ, що його не ганебно добувати з будь-якого джерела».

Враховуючи масштаби використання Інтернету, недивно, що реклама в мережі Інтернет стала сучасним ефективним засобом маркетингу товарів та послуг. Не є виключенням і реклама лікарських засобів.

Звісно є ряд особливостей та вимог, які потрібно враховувати, у випадку розміщення реклами лікарських засобів на веб-сторінці. А підвищена активність Антимонопольного комітету України останнім часом змусила фармацевтичні компанії приділяти цьому аспекту неабияку увагу.

Тож спробуємо розібратися в цьому питанні.

Законом України «Про рекламу» визначено, що рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. При цьому, в статті 1 цього Закону визначено, що споживачами реклами є невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама. Тобто, мова йде про осіб, завчасно не визначених як конкретна сторона правовідносин. Такими споживачами реклами можуть бути юридичні або фізичні особи, до яких доводиться або може бути доведена реклама, внаслідок чого можливий відповідний вплив реклами на них.

Таким чином, будь-яка інформація про лікарський засіб, розміщена на веб-сторінці та призначена сформувати або підтримати обізнаність про такий лікарський засіб у споживачів реклами може вважатися рекламою, а отже повинна відповідати усім вимогам законодавства України щодо реклами.

Законом України «Про рекламу» визначено, що дозволяється реклама лише таких лікарських засобів, що в установленому порядку дозволені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я до застосування в Україні та лише таких лікарських засобів, які відпускаються без припису (рецепту) лікаря.

Діючим законодавством передбачені вимоги і до змісту самої реклами лікарських засобів. Така реклама повинна містити:

• об'єктивну інформацію про лікарський засіб і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою і що рекламований товар є лікарським засобом;
• вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу;
• рекомендацію щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією до застосування, що додається до лікарських засобів;
• номер реєстраційного посвідчення лікарського засобу.

У рекламі лікарських засобів забороняється розміщення:

• відомостей про те, що лікувальний ефект від вживання лікарського засобу є гарантованим;
• зображень зміни людського тіла або його частин внаслідок хвороби, поранень;
• тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворіти або погіршити стан свого здоров'я через невикористання лікарських засобів, що рекламуються;
• посилань на лікарські засоби, як на найбільш ефективні, найбільш безпечні, виняткові щодо відсутності побічних ефектів;
• порівнянь з іншими лікарськими засобами з метою посилення рекламного ефекту;
• посилань на конкретні випадки вдалого застосування лікарських засобів;
• рекомендацій або посилань на рекомендації медичних працівників, науковців, медичних закладів та організацій щодо рекламованих лікарських засобів;
• спеціальних виявлень подяки, вдячності, листів, уривків з них із рекомендаціями, розповідями про застосування та результати дії рекламованих лікарських засобів від окремих осіб;
• зображень і згадок імен популярних людей, героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів, авторитетних організацій;
• інформації, що може вводити споживача в оману щодо складу, походження, ефективності, патентної захищеності лікарського засобу;
• інформації, яка дозволяє припустити, що лікарський засіб є харчовим, косметичним чи іншим споживчим товаром, або що безпечність чи ефективність цього засобу обумовлена його природним походженням.

Крім того, важливо враховувати, що в рекламі лікарських засобів забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів, а текст реклами має бути чітко відокремлений від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб його можна було ідентифікувати як рекламу.

Отже, законодавством передбачені чіткі вимоги до реклами не рецептурних лікарських засобів. За умови врахування усіх вимог діючого законодавства України, розміщення такої реклами в мережі Інтернет не буде вважатися порушенням чинного законодавства.

Реклама лікарських засобів, які вживаються та розповсюджуються тільки за приписом (рецептом) лікаря забороняється, крім випадків, коли така реклама розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також яка розповсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

Таким чином, виникає питання – чи може сторінка в мережі Інтернет, повідомлення якої у цілому і систематично висвітлюють коло питань окремої галузі, бути спеціалізованим виданням. Одразу зазначимо, що це питання недостатньо врегульоване діючими нормативними актами, а отже, досить неоднозначне.

На сьогоднішній день чинним законодавством України не визначено поняття «спеціалізоване видання».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про видавничу справу» видання – це твір (документ), який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативно-правових актів щодо видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання.

Чи можливо, керуючись наведеним визначенням, однозначно стверджувати, що мова йде саме про друкований засіб? На нашу думку, ні, адже, даним визначенням передбачено, що видання – це твір, який виготовлений не тільки друкуванням, а й іншим способом.

Загальними нормативними актами не визначено поняття веб-сайту. Однак, відповідно до визначення наданого в Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

Таким чином, веб-сайт, як і друковане видання є засобом доступу до інформації, що там розміщена, в тому числі й реклами.

Водночас, необхідно зазначити, що чинне законодавство також не містить загального визначення поняття «спеціалізований». Визначення вказаного поняття міститься в окремих нормативних актах, однак, таке визначення служить для цілей відповідних актів. Так, наприклад, відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі» спеціалізований засіб масової інформації - періодичне друковане видання, радіо-, теле-, відеопрограми, інша форма розповсюдження масової інформації, у тому числі на електронних носіях, матеріали та повідомлення якого у цілому і систематично висвітлюють питання сексу або використовують сексуальну тематику як провідну.

Однак, на підставі зазначеного, ми можемо дійти висновку, що спеціалізованим є таке видання, повідомлення якого у цілому і систематично висвітлюють коло питань окремої галузі.

Таким чином, якщо на веб-сайті, що призначений для лікарів та медичних установ, буде систематично розміщуватися інформація медичного характеру, про що буде відповідно зазначено на самому веб-сайті, в угоді про використання веб-сайту, тощо, вважаємо, що є підстави вважати такий веб-сайт спеціалізованим виданням.

В той же час, ще раз звертаємо увагу на те, що дане питання є дуже неоднозначним і потребує законодавчого врегулювання. Так, на нашу думку, в частині визначення спеціалізованих видань потребує внесення змін Закон України «Про рекламу». Крім того, слід доповнити таким визначенням і Закон України «Про видавничу справу».

В іншому випадку, ми не виключаємо, можливих претензій зі сторони державних контролюючих органів.

Зауважимо, що положення Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» щодо дій, які можуть вважатися недобросовісною конкуренцією, охоплюють значне коло правовідносин. При цьому, ані Розпорядженнями Антимонопольного комітету України № 5 від 19 квітня 1994 року «Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України» та № 182-р від 25 грудня 2001 року «Про Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції», ані іншими нормативними актами не визначено конкретні умови та правила проведення антимонопольних розслідувань. За таких умов рекламодавцю уберегти себе від претензій Антимонопольного комітету України дуже складно.

За таких умов, на нашу думку, перед тим, як розміщувати рекламу рецептурних лікарських засобів на такому веб-сайті, слід зважити рекламний ефект в порівнянні з ризиком, пов'язаним з обмеженнями по рекламі рецептурних лікарських засобів. Окрім цього, рекомендуємо звернутися в Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва і заручитися відповідними роз'ясненнями щодо конкретного веб-сайту.

При цьому, потрібно враховувати, що норми процесуального права не дозволяють впевнено застосовувати інформацію, розміщену на веб-сторінці, як доказ у судовому процесі.