Комментарий к Закону Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины о противодействии противоправному поглощению и захвату предприятий»
Семён Сокол, юрист ЮК «Правовой Альянс»
Опубликовано: Правовая неделя

17 листопада 2009 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств» (надалі - Закон), яким були внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Найбільш вказаний закон вносить зміни в Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», проте згідно з розділом ІІ такого закону у цій частині він набуває чинності через три місяці з дня його опублікування.
У господарському процесі відтепер визначена підсудність справ у спорах щодо обліку прав на цінні папери, а також обумовлено недопущення об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Цивільний процесуальний кодекс тепер містить положення про видання виконавчого листа у разі повороту виконання судового рішення, а також про зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту.
В цілому прийнятий закон виправдовує свою назву, проте деякі його положення не є виправданими, а у деяких випадках судова практика, що склалась, свідчить про неповноту норм у прийнятому законі.

Так, наприклад, звернення до Господарського суду обумовлено підвідомчістю, яка міститься у ст. 12 Господарського процесуального кодексу України. Проте, випадки необхідності звернення до господарського суду за захистом своїх прав можуть і не міститись у ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, а подання позовів у суди різної підвідомчості можуть значно ускладнити захист прав та інтересів Товариства, адже не всі судді однаково застосовують норми матеріального права, а також не всі судді додержуються строку, передбаченого для розгляду справи.

Окрім того, набуття чинності через три місяці з дня опублікування закону в частині внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є таким, що не дозволить реалізувати свої права особам, чиї права та інтереси порушені на протязі трьох місяців з моменту опублікування закону.
Так, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» законом викладена в новій редакції, яка також встановлюватиме порядок відновлення втрачених установчих документів. Але, абзацом 5 частини 15 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» вказано, що Державний реєстратор має право залишити без розгляду заяву про втрату оригіналів установчих документів, якщо заява оформлена з порушенням вимог, встановлених частинами першою та другою статті 8 цього Закону, або якщо до заяви не додаються документи, передбачені цією частиною, або якщо до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони проведення реєстраційних дій. Останнє положення також може послужити на заваді мети закону, адже відновлення втрачених документів (якщо документи були втрачені шляхом крадіжки, або силового захоплення), а також винесення рішення з порушенням норм матеріального права щодо власника може ускладнити відновлення його прав у судовому порядку, а також процес доказування наявності будь-яких прав.