uk ru
LIFE SCIENCES LAWYERS | UKRAINE & CIS
Menu

ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС — юридична компанія, що супроводжує бізнес-інтереси національних, іноземних і міжнародних компаній на території України та ряду країн СНД.

НАШІ КЛІЄНТИ представляють індустрії фармацевтики, медичних виробів, товарів народного споживання, медицини, косметики, парафармацевтики, хімії, біотехнології, сільського господарства та продуктів харчування.

ПРОВІДНІ АСОЦІАЦІЇ — AIPM Ukraine, APRaD та Комітет з охорони здоров'я Європейської Бізнес Асоціації обрали Правовий Альянс своїм юридичним радником.

Про основні проблеми в сфері держреєстрації: огляд від партнера

Інтерфакс-Україна, 23 липня 2019 року.

Сьогодні, 23 липня 2019 року, Ілля Костін, партнер, адвокат ЮК «Правовий Альянс», спеціально для Інтерфакс-Україна розповів про основні проблеми в сфері держреєстрації та пов’язані з цим можливі рейдерські та шахрайські дії. У світлі останніх новин, а саме підписання Президентом України Указу «Про заходи щодо протидії рейдерству», ця тема набуває все більшої актуальності.

Головна проблема, про яку всі знають, це шахрайські дії щодо речових прав. Тобто в один момент, ви як власник корпоративних прав підприємства або власник нерухомості, дізнаєтеся, що ви вже не є власником і хтось вже розпоряджається нерухомістю як своєю. Така ситуація стала настільки масовою, що зачепила всі прошарки суспільства. Питання звичайно може бути вирішено дуже швидко, запис у реєстрі може бути скасовано, але попереду завжди довгий судовий шлях визнання фіктивних правочинів недійсними.

Основними передумови для існування проблем у сфері державної реєстрації, які окреслив Ілля Костін у розгорнутому коментарі для інформагентства, наступні:

Відсутність невідворотності покарання для осіб, що входять в злочинну змову, особливо для державних реєстраторів, адже без них неможлива реалізація шахрайської схеми. Кваліфікація дій, про які йдеться, зазвичай відбувається по статті 190 КК України "Шахрайство". Це одна з найскладніших категорій кримінальних справ. Основна проблема тут, це доказ умислу, тобто особа, яка повинна розуміти наслідки своїх дій, здійснювати їх навмисно і слідство повинно мати на це докази. Це і є умисел. І тоді можна вже стверджувати про заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, групою осіб у особливо великих розмірах. Але це важко довести, як би очевидно це не виглядало. В реєстрі судових рішень можна знайти дуже мало вироків суду щодо цього питання. Це підтверджує складність цієї категорії справ. А якщо врахувати стан досудового слідства, а це поліцейська підслідність, можна констатувати критичну ситуацію з невідворотністю покарання за цей вид злочину. Тому в Кримінальному кодексі повинна існувати норма, яка передбачала би кримінальну відповідальність державного реєстратора, де доказом умислу були б саме дії реєстратора, які спричинили тяжкі наслідки.

Відсутність чітких та суттєвих вимог до державних реєстраторів комунальної форми власності, вимог до приміщень, де повинні відбуватися реєстраційні дії, зберігатися документи, вестися діловодство. Візьмемо аналогію з нотаріусами, такі вимоги є і якщо трапляються шахрайські дії з боку нотаріусів, то це виняток, а не практика. Відносно комунальних державних реєстраторів, це стало масовим. Уявіть собі достатньо мати вищу юридичну освіту, щоб бути комунальним реєстратором, а тепер порівняйте з тим шляхом, який повинен пройти нотаріус, щоб отримати право на здійснення нотаріальних дій. Така ситуація не могла виникнути не навмисно. Ця можливість була передбачена заздалегідь і зараз керується, має структуру управління.

Приклад, орган виконавчої влади, Березанська селищна рада, створює в Києві філію комунального підприємства, яке виконує реєстраційні дії передбачені Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

За який рахунок це підприємство існує? Вартість реєстраційних дій складає приблизно 580 грн, з них 40 % іде до бюджету. Залишаються копійки, але ще треба зробити реєстраційну дію, і іноді, якщо робити все правильно, на одну дію реєстратор витрачає півдня.

Строки проведення реєстраційної дії встановлені законодавством у розмірі 24 годин. З урахуванням того, що 12 годин - це неробочий час, залишається приблизно 12 годин для проведення всього масиву реєстраційних дій, що передбачено статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». А це включає в себе сканування документів, внесення до реєстру, перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, аналіз наданих документів і це без врахування складності і об'ємів наданих документів, формування пошуку заяв у базі даних за ідентифікатором та ін. А якщо в один день буде декілька реєстраційних дій, то в цій ситуації, все рівно треба паралельно здійснювати всі ці дії, щоб вкластися у відведений законодавцем 24 годинний період закриття реєстраційних дій. Багато фахівців вважають, що існування такого 24 годинного терміну створено зумисне, для можливості існування масового шахрайства або ж навіть рейдерських схем у цій галузі.

Судова система дає можливість захистити права власності, але питання тут в іншому, людина повинна витрачати купу грошей і часу в судах, щоб довести, що є власником. Те саме і у випадку існування Антирейдерської комісія при Мінюсті, яка є ефективною, але вже постфактум. Адже громадянину все одно необхідно звертатися до суду та до поліції для вирішення своїх питань.

Зв'язатись із автором: Ілля Костін, адвокат, партнер ЮК "Правовий Альянс", kostin@l-a.com.ua

632

Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про неї