ru uk
LIFE SCIENCES LAWYERS | UKRAINE & CIS
Menu

ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС — юридична компанія, що супроводжує бізнес-інтереси національних, іноземних і міжнародних компаній на території України та ряду країн СНД.

НАШІ КЛІЄНТИ представляють індустрії фармацевтики, медичних виробів, товарів народного споживання, медицини, косметики, парафармацевтики, хімії, біотехнології, сільського господарства та продуктів харчування.

ПРОВІДНІ АСОЦІАЦІЇ — AIPM Ukraine, APRaD та Комітет з охорони здоров'я Європейської Бізнес Асоціації обрали Правовий Альянс своїм юридичним радником.

Патентний тролінг добре прижився в Україні та суттєво впливає на наші економічні перспективи. На жаль – негативно.

Віталій Савчук, старший юрист, ЮК "Правовий Альянс"

Спеціально для "Європейської Правди"

«Послухайте, що я зліпив вчора вночі при миготінні електричної лампи: "Я помню чудное мгновенье, передо мной явилась ты, как мимолетное виденье, как гений чистой красоты". Правда ж, добре? Талановито? І лише на світанку, коли були дописані останні рядки, я згадав, що цей вірш уже написав О. Пушкін. Такий удар від класика!»

І. Ільф, Є. Петров, «Золоте теля»

Остап Бендер не був патентним тролем, проте українські патентні тролі зазвичай є остапами бендерами. Користуючись прогалинами у законодавстві, винахідливі особи одержують патенти на давно відомі дизайн чи технології, після чого перебувають у постійному пошуку золотих телят, яким пропонують заплатити за, на приклад, наявність QR-коду на пакуванні товару. Але про все по порядку.

Патент – це монополія на певну нову технологію (винахід, корисна модель) чи дизайн (за українським законодавством – промисловий зразок), яку тимчасово отримує автор в обмін на розкриття цієї технології чи дизайну світові. В результаті власник патенту має змогу певний час на території дії патенту одноосібно користуватись результатом своєї інтелектуальної праці та дозволяти (забороняти) таке використання іншим, а суспільство після спливу дії патенту надбає такий результат для вільного використання.

Однією з умов одержання патенту в європейських країнах (як і в Україні) є світова новизна технології чи дизайну. При цьому, лише під час реєстрації патенту на винахід проводиться перевірка на відповідність його критерію новизни. За законодавством десятків країн (в т. ч. багатьох європейських, а також України) заявник має право одержати патент на корисну модель (строк охорони становить 7-10 років, тобто значно коротший, ніж у винаходу) чи дизайн без перевірки на відповідність критерію новизни – патент надається під відповідальність заявника. Це означає, що патентоздатність дизайну чи технології обмежується лише совістю заявника; іншими словами – заново винайти та запатентувати можна будь-що (хоч велосипед). Навіщо? Саме тут на арені з’являються патентні тролі.

В європейських країнах та США патентним тролінгом у початковому розумінні називали ситуацію, за якої особа, реєструє або купує патент без наміру його використання у своїй діяльності, а з метою отримання винагороди від інших компаній. При цьому, вказані патенти, цілком можливо, можуть охороняти саме нові технології, а не такі, що стали відомі задовго до подання відповідної заявки. Таким чином, в Європі та США патентний тролінг частіше асоціюється з неетичною поведінкою, аніж з прямим вимаганням неправомірної вигоди.

З плином часу розуміння патентного тролінгу в окремих країнах істотно трансформувалося. Так, нерідко патентний троль не є ані винахідником, ані дизайнером, а є особою, що одержує патент на добре відому технологію (наприклад, спосіб виготовлення карамелі), або дизайн (наприклад, планшетний комп’ютер) з єдиною метою – вимагати від представників бізнесу роялті (плату за використання патенту) під загрозою заборони імпорту та іншого використання відповідних товарів. При цьому, загроза не є примарною – патентний троль, наприклад, має право внести чинний патент до митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності, внаслідок чого у разі відсутності дозволу патентовласника на використання патенту відповідні товари буде зупинено під час спроби їх митного оформлення.

Із суто законодавчої точки зору патентний тролінг у країнах Європейського Союзу (ЄС) так само можливий, як і в Україні, оскільки, наприклад, охоронне свідоцтво на дизайн також надається заявнику під його відповідальність.

У 2017 р. в Європейському Союзі запланований початок функціонування Об’єднаного патентного суду. За окремими оцінками це може призвести до зростання кількості випадків патентного тролінгу з боку власників патентів, які не є очевидно непатентоздатними. Це пояснюється тим, що рішення вказаного суду будуть поширюватись на територію всіх держав-учасників, що значно збільшує економічну вигоду у разі успіху власника патенту у судовому процесі.

Разом з тим, в європейських країнах тролі поводять себе менш зухвало через особливості застосування законодавства та окремі процесуальні особливості. По-перше, відповідні суди активно застосовують механізм покладання всіх витрат на сторону, що програла спір. По-друге, в деяких країнах Європи суд може зобов’язати власника патенту до розгляду спору внести грошову заставу у розмірі потенційних витрат сторін на судовий процес. При цьому, застава застосовується тим вірогідніше, чим більше сумнівів у платоспроможності патентовласника у разі програшу у судовому процесі.

Вказані механізми не варто недооцінювати. Незважаючи на свою простоту, вони досягають основної мети – зробити невигідним патентний тролінг саме для недобросовісних патентовласників, а також гарантувати можливість справедливої компенсації, якщо буде доведено безпідставність вимог троля. Тобто саме те, чого дуже не вистачає в Україні.

А в Україні лише протягом кількох останніх років патентні тролі одержували та вносили до митного реєстру патенти на планшетні комп’ютери, вішалки для одягу, колби та пробки для фармацевтичної продукції тощо.

Незважаючи на очевидність того, що згадані технології та їх зовнішній вигляд відомі на ринку протягом років чи навіть десятиліть, патентне відомство України не має повноважень відмовити заявнику у видачі патенту, а митні органи – повноважень відмовити у внесенні патенту до митного реєстру на цій підставі.

Добросовісний учасник ринку має як право, так і всі шанси в судовому порядку визнати патент троля недійсним, витративши на судовий процес приблизно півроку (за оптимістичним сценарієм) без жодної можливості одержати справедливу компенсацію від патентного троля. Таким чином, на сьогодні в Україні добросовісний імпортер, захищаючи свою позицію, ризикує своїм часом, доходом, контрактами з контрагентами, часткою на ринку тощо. В свою чергу патентний троль, за великим рахунком, ризикує лише своїм завідомо недобросовісно одержаним документом, який… абсолютно вірно – він може одержати повторно.

За таких умов деякі (навіть достатньо великі та відомі) компанії погоджуються на умови патентних тролей та додатково мотивують їх, сплачуючи незначні, порівняно з вартістю судового процесу, роялті. Коло замикається.

Як правило творчі пошуки тролей направлені на те, щоб запатентувати найбільш вживану річ, яка імпортується широким колом осіб, до кожного з яких можна пред’явити претензію. На думку автора, на сьогодні з цим непересічним завданням найкраще впоралися автори патенту на корисну модель № 99384 – «Спосіб отримання інформації про об'єкти або вироби за допомогою мітки». За вказаним патентом від 25.05.2015 стоїть нічого іншого ніж спосіб нанесення на товар QR-коду та зчитування з нього інформації за допомогою пристрою з камерою.

Проте, спосіб одержання інформації шляхом її зчитування з QR-коду за допомогою розпізнавальних пристроїв вперше винайшла та почала застосовувати у 1994 році японська компанія DENSO WAVE INCORPORATION. З 1994 року по теперішній час використання QR-коду як способу отримання інформації набуло значного світового поширення, в тому числі і на території України. Таким чином, запатентована корисна модель стала відомою більше 15 років тому, і на момент подання відповідної заявки не відповідала критерію новизни. Це не завадило ані власникам патенту, ані професійному представнику у справах інтелектуальної власності Аніщенко Л. А (патентний повірений України № 265) у 2015 заявити вказану корисну модель як таку, що не є відомою у світі.

У випадку успішного внесення корисної моделі № 99384 до митного реєстру очевидний патентний троль матиме можливість заважати імпорту будь-якої продукції, що містить на пакуванні QR-код. Втім, у самому патенті наведено перелік сфер, на яких патентовласники планують зосередитись у першу чергу: «нанесення мітки проводять на об'єкт або виріб медичного, фармацевтичного, парфюмерно-косметичного призначення або продукти харчування».

В юридичній спільноті України та окремих державних органах вже не один рік тривають дискусії про необхідність боротьби з патентним тролінгом на законодавчому рівні. Лунають як пропозиції запровадити для всіх заявок експертизу на відповідність критерію новизни (що, на думку автора, занадто ускладнить та уповільнить процес видачі окремих патентів), так і ідеї надавати учасникам ринку можливості оспорювати заявки ще до видачі патентів (що видається доцільним).

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом також передбачає як мінімум деталізацію окремих аспектів захисту прав інтелектуальної власності, наприклад додаткові критерії для дизайну. Проте, на думку автора, це докорінно не змінить ситуацію навколо саме патентного тролінгу в країні.

Для бодай часткового вирішення цієї проблеми необхідне створення таких умов, за яких стає економічно невигідним захищати у суді патенти, об’єктом яких є технології чи дизайн, які очевидно не відповідають критерію новизни. Тобто, запровадження як можливості заперечити проти видачі патенту на стадії подання заявки, так і ефективного механізму компенсації збитків добросовісного бізнесу за рахунок троля.

За інших умов вітчизняні патентні тролі і надалі знаходитимуть золотих телят.

5537

Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про неї