uk ru
LIFE SCIENCES LAWYERS | UKRAINE & CIS
Menu

ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС — юридична компанія, що супроводжує бізнес-інтереси національних, іноземних і міжнародних компаній на території України та ряду країн СНД.

НАШІ КЛІЄНТИ представляють індустрії фармацевтики, медичних виробів, товарів народного споживання, медицини, косметики, парафармацевтики, хімії, біотехнології, сільського господарства та продуктів харчування.

ПРОВІДНІ АСОЦІАЦІЇ — AIPM Ukraine, APRaD та Комітет з охорони здоров'я Європейської Бізнес Асоціації обрали Правовий Альянс своїм юридичним радником.

Інвестиції у КНП: коли гроші падають з неба, зумійте впіймати

Управління ЗОЗ №8, серпень 2021

Не буде перебільшенням заява, що кожен КНП потребує значних фінансових вкладень для покращення ефективності своєї діяльності: потрібне оновлення застарілого обладнання, у багатьох приміщеннях необхідно провести ремонт (часто – капітальний). В такій ситуації кожен керівник зацікавлений в отриманні додаткових коштів, які можна було б направити на благо закладу охорони здоров’я.


Олександр Терпай, юрист ЮФ «Правовий Альянс»

Дієвим способом отримання додаткового фінансування є реалізація інвестиційних проектів, які в нашій державі можуть реалізовуватися шляхом:

1. Укладення господарських договорів;

2. Отримання інвестицій в загальному порядку;

3. Отримання інвестицій в рамках державно-приватного партнерства.

Укладення господарських договорів

Цей спосіб можна охарактеризувати, як звичайну реалізацію статутних повноважень на розпорядження майном, яке знаходиться в розпорядженні КНП. Для прикладу, заклад охорони здоров’я може укласти договір оренди приміщення, в результаті лікарня буде періодично отримувати дохід від орендної плати.

Інша ситуація з інвестиційними проектами та державно-приватним партнерством.

Реалізація інвестиційних проектів в загальному порядку

Закон України «Про інвестиційну діяльність» передбачає, що об’єктом інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно (абзац 1 статті 4 Закону). При цьому, органи місцевого самоврядування можуть регулювати інвестиційну діяльність на своїй території (стаття 16 Закону). Положення щодо сприяння інвестиційній діяльності закріплені за органами місцевого самоврядування і в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

На практиці це означає, що орган місцевого самоврядування погоджує положення про проведення інвестиційних конкурсів, у якому визначає порядок подачі інвестиційних пропозицій, правила проведення та умови участі інвестиційному конкурсі, права та обов’язки учасників.

Таким чином, на місцевому рівні створюються механізми залучення інвестицій в соціально-важливі сфери територіальної громади як від місцевих, так і від іноземних інвесторів.

Серед переваг такого способу отримання коштів варто відзначити, так би мовити, «налагодженість» усього процесу. Деякі регіони давно користуються цією можливістю та мають розроблені та перевірені практикою програми інвестування. Наприклад, у Львові було розроблено положення про здійснення інвестиційної діяльності ще у 2013 році і за цей час у такий спосіб був реалізований не один проект. Через це, місцева влада та інвестори легше знаходять спільну мову і можуть швидше досягнути взаємовигідного результату.

При цьому, варто мати на увазі, що в багатьох місцях такі програми залучення інвестицій не прийняті місцевою радою, а тому, в разі виникнення інвестиційної ініціативи, усім учасникам доведеться витратити немало часу і зусиль, щоб реалізувати проект з дотриманням усіх вимог законодавства України.

Також, серед недоліків реалізації звичайних інвестиційних проектів варто відмітити, що як на етапі проведення інвестиційного конкурсу, так і на етапі реалізації проекту може бути багато підводних каменів, пов’язаних з відсутністю чіткого законодавчого регулювання прав та обов’язків сторін інвестиційного проекту, недостатньої визначеності гарантій для інвестора.

Цей недолік є однією з причин, чому все більшої популярності набуває здійснення інвестицій у рамках державно-приватного партнерства.

Державно-приватне партнерство

Державно-приватне партнерство (далі – ДПП) є особливою формою співробітництва між державою, її органами та інвесторами стосовно залучення коштів в важливі сфери, зокрема в сферу охорони здоров’я.

Особливістю ДПП, у порівнянні з іншими способами інвестування, є краще законодавче врегулювання прав та обов’язків учасників, визначення гарантій для інвесторів.

Верховною Радою України у 2010 році було прийнято відповідний закон «Про державно-приватне партнерство», який, хоч і потребує вдосконалення, але досить чітко описує механізм реалізації ДПП, що дозволяє учасникам напряму керуватися його положеннями.

Законом визначено, що ДПП може реалізуватися у формі:

1) Концесійного договору;
2) Договору управління майном;
3) Договором про спільну діяльність;
4) Іншим договором, зокрема, змішаним договором, який може містити елементи різних договорів.

Таким чином, ДПП є гнучким інструментом для залучення інвестицій, оскільки дозволяє врегулювати права та обов’язки найбільш прийнятним для сторін чином.

У 2019 році було прийнято Закон України «Про концесію», який ще більше деталізував положення закону про ДПП при здійсненні концесії. Завдяки цьому майже всі питання, що можуть виникнути при реалізації проекту, регулюються цим законом напряму, без необхідності додаткового регулювання підзаконними актами. Це дозволило зробити весь процес більш прозорим та зрозумілим.

Про здійснення ДПП у формі концесії і піде мова далі.

В загальному вигляді суть ДПП у формі концесії виглядає наступним чином:


Законом визначені наступні ознаки ДПП:

  • створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення) об’єкта державно-приватного партнерства та/або управління (користування, експлуатація, технічне обслуговування) таким об’єктом;
  • довготривалість відносин (від 5 до 50 років);
  • передача приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення державно-приватного партнерства;
  • внесення приватним партнером інвестицій в об’єкт державно-приватного партнерства.

Для прикладу, концесієдавець, яким може бути територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування, передає певне майно, наприклад певне приміщення лікарні, концесіонеру-інвестору, який здійснює ремонт, встановлює нове обладнання, навчає лікарів працювати з ним і за це, протягом передбаченого в договорі строку отримує від лікарні погоджену суму, щоб повернути свої інвестиції та отримати прибуток.

Ініціювати процедуру здійснення ДПП може як сам інвестор, так і місцеві органи самоврядування, державні, комунальні підприємства, установи, організації. Весь процес виглядає наступним чином:


Законом визначені наступні ознаки ДПП:

  • створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення) об’єкта державно-приватного партнерства та/або управління (користування, експлуатація, технічне обслуговування) таким об’єктом;
  • довготривалість відносин (від 5 до 50 років);
  • передача приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення державно-приватного партнерства;
  • внесення приватним партнером інвестицій в об’єкт державно-приватного партнерства.

Для прикладу, концесієдавець, яким може бути територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування, передає певне майно, наприклад певне приміщення лікарні, концесіонеру-інвестору, який здійснює ремонт, встановлює нове обладнання, навчає лікарів працювати з ним і за це, протягом передбаченого в договорі строку отримує від лікарні погоджену суму, щоб повернути свої інвестиції та отримати прибуток.

Ініціювати процедуру здійснення ДПП може як сам інвестор, так і місцеві органи самоврядування, державні, комунальні підприємства, установи, організації. Весь процес виглядає наступним чином:

Якщо ініціатором виступає не інвестор, тоді спочатку подається концептуальна записка, у якій обґрунтовується необхідність реалізації проекту, зазначається технічна та економічна сторона реалізації проекту.

На основі аналізу концептуальної записки орган місцевого самоврядування (ОМС) приймає рішення про доцільність чи недоцільність здійснення проекту. В разі визначення доцільності здійснення ДПП готується техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) в якому наводиться детальна інформація про запропонований проект та фінансова модель проекту, у якій вказуються усі основні фінансові показники пропонованого інвестиційного проекту.

Повернення інвестицій

Незалежно від обраного способу реалізації інвестиційного проекту, будь-який інвестор буде зацікавлений в поверненні інвестованих коштів та отриманні прибутку.

Відносно закладів охорони здоров’я можна виділити наступні джерела коштів:

1. Кошти від НСЗУ за програмою медичних гарантій;
2. Кошти від пацієнтів;
3. Кошти місцевих бюджетів (програми фінансування).

У 2021 році передбачено 36 пакетів медичних послуг (далі – ПМГ) за напрямами:

  • Первинна медична допомога;
  • Супровід і лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги;
  • Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога;
  • Інструментальні обстеження для ранньої діагностики онкологічних захворювань;
  • Реагування на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-COV-2;
  • Паліативна медична допомога;
  • Медична реабілітація.

Було додано нові пакети послуг, зокрема, ведення вагітності в амбулаторних умовах, стоматологічна медична допомога в амбулаторних умовах, лікування та супровід пацієнтів з гематологічними та онкогематологічними захворюваннями у дорослих та дітей у амбулаторних та стаціонарних умовах.

Одночасно, було підвищено тарифи та введено підвищувальні коефіцієнти для вже наявних послуг. Так, наприклад, за надання однієї з найдорожчих послуг – надання неонатальної медичної допомоги новонародженим вагою до 1,5 кг – оплачується 113 725 грн (135 788 грн якщо функціонує виїзна бригада).

В результаті залучення інвестицій лікарня зможе надавати медичну допомогу більшій кількості пацієнтів чи складнішим пацієнтам, за що отримувати більше коштів від НСЗУ. Завдяки цьому інвестор зможе швидше повернути вкладені кошти, а лікарня отримуватиме більше надходжень.

Окрім надходжень від НСЗУ заклад охорони здоров’я може отримувати кошти від пацієнтів напряму – надаючи платні послуги, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 1138 від 17 вересня 1996 року. Окремі положення цієї Постанови визнані неконституційними, але, наразі, це єдиний нормативний акт з переліком платних послуг для всіх державних та комунальних медичних закладів.

В перспективі планується введення системи співоплати, яка дозволить пацієнтам здійснювати співоплату за медичні послуги в пакетах медичних гарантій та запровадять податкові пільги для пацієнтів і роботодавців, які користуватимуться системою співоплати. В профільному комітеті Верховної Ради України вже ведеться робота над відповідним пакетом законопроектів і планується впровадити цю систему в 2022 році.

У розрізі повернення інвестицій цікавим може бути також фінансування з місцевих бюджетів, зокрема, за програмами громадського здоров’я, програмами розвитку та підтримки КНП, оплати комунальних послуг та енергоносіїв. Однак, оскільки за вказаними напрямками мають виділятися бюджетні кошти, ці джерела надходжень не можна назвати ефективними.

Пошук інвесторів

Багато керівників КНП стикаються з проблемою виходу на інвесторів, яким було б цікаво вкласти кошти в розвиток їх медичного закладу. Насправді, у разі наявності сформованої ідеї інвестиційного проекту, знайти інвестора не так складно – можна звернутися до місцевих бізнесменів, державних та недержавних агенцій (наприклад, Агенції з питань підтримки державно-приватного партнерства), міжнародних організацій, бізнес-асоціацій.

Але, при цьому, варто пам’ятати, що потенційним інвесторам потрібно пропонувати готове рішення, з даними та обґрунтуванням.



351

Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про неї