uk ru en
LIFE SCIENCES LAWYERS | UKRAINE & CIS
Menu

ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС — юридична компанія, що супроводжує бізнес-інтереси національних, іноземних і міжнародних компаній на території України та ряду країн СНД.

НАШІ КЛІЄНТИ представляють індустрії фармацевтики, медичних виробів, товарів народного споживання, медицини, косметики, парафармацевтики, хімії, біотехнології, сільського господарства та продуктів харчування.

ПРОВІДНІ АСОЦІАЦІЇ — AIPM Ukraine, APRaD та Комітет з охорони здоров'я Європейської Бізнес Асоціації обрали Правовий Альянс своїм юридичним радником.

Державно-приватне партнерство: опції для розвитку медичних закладів

АПТЕКА.ua, 01.02.21

Останнім часом реалізація проєктів державно-приватного партнерства (ДПП) користується підвищеним інтересом як зі сторони держави, так і зі сторони приватних інвесторів. Про це свідчать численні заяви вищих владних очільників, прийнятий з цією метою ряд нормативно-правових актів, а також затверджений Урядом України перелік пріоритетних інвестиційних проєктів.

Необхідність залучення інвестицій в економіку поруч з неможливістю повної передачі у приватну власність (приватизацію) об’єктів, функціонування яких має надзвичайну соціальну та економічну роль, потребує більш гнучких підходів з боку держави. Відтак українським урядом було зроблено ряд кроків в напрямку затвердження та розширення сфери застосування державно-приватного партнерства.

Олексій Бежевець, партнер ЮФ «Правовий Альянс»
Юлія Белінська, юрист ЮФ «Правовий Альянс»

Що стосується сфери охорони здоров’я, то запроваджена медична реформа в Україні мала привести до реформування системи охорони здоров’я, в тому числі й в частині надання закладами охорони здоров’я якісних медичних послуг та їх належне матеріально-технічне забезпечення. Однак, державні програми не дозволяють повною мірою досягти зазначених цілей, в першу чергу через обмеженість державного бюджету у сфері охорони здоров’я. У результаті, ДПП як форма співробітництва між державою та приватним сектором шляхом залучення інвестицій у мережу закладів охорони здоров’я, на фоні зростання фінансування галузі та набуття нею ринкових ознак, є цікавою опцією і для інвесторів, і для лікарень.

Медична реформа змінила підхід до принципів фінансування закладів системи охорони здоров’я. Однак, через хронічну нестачу бюджетних коштів, досягнення докорінних змін у цьому напрямку є майже недосяжним. Відтак, ДПП, як інструмент залучення приватних інвестицій у соціально значущий сектор економіки та форма співробітництва державного і приватного секторів – може бути взаємовигідним кроком для всіх учасників.

ЗМІСТ ДПП

Буквальне трактування основного законодавчого акту у сфері ДПП розуміє під ДПП форму співробітництва між державою та приватним сектором. На стороні приватного партнера може бути як український інвестор, так і іноземний.

ДПП може реалізовуватися у різних правових формах: концесії, управління майном, спільної діяльності та ін. Найбільш поширеною формою ДПП в Україні, з огляду на законодавчу урегульованість та вже набутий досвід реалізації, є концесія. Так, за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - МЕРТ) станом на сьогодні в Україні виконується 34 договори концесії.

Законодавство, що регулює відносини ДПП в Україні, складає ряд нормативно-правових актів, основними з яких є:

  • Закон України «Про державне-приватне партнерство» №2404-VI від 01.07.2010 р.
  • Закон України «Про концесію» №155-IX від 03.10.2019 р.
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства» №384 від 11.04.2011 р.
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними» №232 від 16.02.2011 р.
  • Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Методичних рекомендацій застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними» №944 від 07.06.2016 р.
  • Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Деякі питання проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства» №255 від 27.02.2012 р.
  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики розрахунку концесійних платежів» №706 від 12.08.2020 р.

Таким чином законодавча база, що регулює питання проєктів ДПП в Україні, фактично є сформованою, що створює реальні можливості для реалізації інвестиційних проєктів в Україні.

Щодо загальних положень ДПП, які застосовуються незалежно від обраної договірної моделі, варто віднести:

1. Конкурсний відбір приватного партнера.

За загальним правилом, основний принцип вибору приватного партнера – оцінка конкурсних пропозицій місцевою радою чи МЕРТ. При цьому законодавство захищає інтереси ініціатора проєкту ДПП. Так, якщо заявку на участь в конкурсі подало декілька заявників, то за ініціатором залишається переважне право на укладення договору.

У разі подання заявки на участь в конкурсі однією особою, сторони проєкту лише погоджують умови майбутнього договору.

2. Строковість ДПП, в переважній більшості від 5 до 50 років.

Довгостроковий характер відносин, закріплений договором, дозволяє розраховувати на стабільність інвестицій, отримати прибуток від внесення інвестицій в реальній перспективі та є запорукою виконання сторонами зобов’язань одне перед одним.

3. Обов’язковість внесення інвестицій до об'єкта ДПП. Можливість закріплення на праві власності інвестованого рухомого майна за приватним партнером.

У сфері охорони здоров’я інвестиції можуть бути реалізовані через виконання робіт/надання немедичних послуг (будівництво/реконструкція приміщень, технічне переоснащення, їх утримання чи експлуатація тощо) чи здійснення таких функцій як планування та управління, надання спеціалізованих/високоспеціалізованих медичних послуг, сервісне обслуговування медичного обладнання, тощо.

4. Необхідність балансу соціальної та приватної цілей у проєкті ДПП.

Інтереси приватного партнера зазвичай реалізуються шляхом надання платних медичних послуг за рахунок об’єкта ДПП. Державний партнер, у свою чергу, одержує новостворені чи переоснащені об’єкти ДПП, зберігаючи їх при цьому у своїй власності. Громадськість одержує медичні послуги значно вищої якості.

Процедура впровадження проєктів ДПП

Процес успішної реалізації проєкту є досить складним та довготривалим. В середньому термін підготовки до укладення договору, за встановленими в законодавстві строками, складає 9-18 місяців, так містить такі етапи:

1. Подача техніко-економічного обґрунтування до місцевих органів;

2. Аналіз ефективності імплементації проєкту ДПП;

3. Прийняття рішення про реалізацію проєкту ДПП;

4. Затвердження конкурсною комісією документації (проєкту договору), проведення конкурсу та визначення його переможця;

5. Укладення договору.

МОЖЛИВІ ФОРМИ ДПП В МЕДИЧНІЙ СФЕРІ

Вбачаємо найбільш перспективними наступні дві форми ДПП у сфері охорони здоров’я:

1) Спільна діяльність

Ґрунтується на договорі про спільну діяльність. Розподіл прав та обов’язків сторін за таким договором є достатньо складним, як і подальший облік результатів діяльності. Зрештою, комунальний чи державний заклад охорони здоров’я залишається суб’єктом (ліцензіатом), який надає медичні послуги та отримує за це кошти від держави чи приватних осіб, маючи інвестора за партнера.

Перевагою такої форми для інвестора є обмежена відповідальність приватного партнера головним чином за внесення інвестицій до об’єкта ДПП (технічне переоснащення, ремонт, будівництво приміщень, сервісне обслуговування медичного обладнання, тощо). Недоліками такої форми можна вважати залежність інвестора від доброчесності керівництва медичного закладу (зокрема, в питаннях повернення інвестицій за рахунок прибутку), законодавчу обмеженість в наданні платних медичних послуг та неможливість для інвестора укладення прямих договорів із Національної службою здоров’я України.

2) Концесійний договір на базі існуючого центру надання медичних послуг

У разі концесії сторонами договору є приватний партнер, місцева влада (представницький орган громади – рада) та медичний заклад (сьогодні це переважно КНП – комунальні некомерційні підприємства).

До переваг (з точки зору інвестора) цієї форми належить одержання у користування приватним партнером існуючого комунального (державного) майна, можливе залучення персоналу медичного закладу до проєкту ДПП, суб’єктність у стосунках з державою (НСЗУ) та приватними споживачами медичних послуг. Громада, зрештою, отримає якісні медичні послуги та, після спливу строку договору – модернізований / відремонтований / побудований об’єкт медичної інфраструктури.


Правовий Альянс: Супровід інвестиційних проектів в сфері медицини

1172

Якщо Ви помітили помилку, будь ласка, виділіть та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про неї