Електронна торгівля ліками — позиція Правового Альянсу
Нагадаємо, що розгляд законопроєкту № 3615-1 у Комітеті Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування запланований на 16 вересня 2020 року з подальшим винесенням на голосування до сесійної зали вже 17 вересня.
У цілому Правовий Альянс підтримує дану законодавчу ініціативу з кількох причин. По-перше, практика дистанційної торгівлі визначена в Директиві ЄС 83 і широко застосовується в європейських країнах. По-друге, при формальній забороні на електронну торгівлю ліками в Україні (до карантину) кожен знає, що можна замовити в інтернеті й отримати доставлені кур’єром ліки. З урахуванням загального тренду збільшення діджиталізації у всіх сферах життя, Україна рано чи пізно дійшла б до необхідності врегулювати питання електронної торгівлі лікарськими засобами на рівні відповідних нормативно-правових актів.
На погляд компанії, гострої необхідності виносити таке регулювання на рівень Закону України «Про лікарські засоби» немає. Насправді досить було би внести зміни до Ліцензійних умов у розділ, який регулює роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Все інше — це вже політика.
Безумовним плюсом проєкту є те, що вводяться чіткі вимоги до сайту суб’єкта роздрібної торгівлі, який займається електронною торгівлею ліками, за аналогією з європейським регулюванням, у тому числі можливість перевірити інформацію про такий сайт на вебпорталі Держлікслужби.
З урахуванням загального курсу на дерегуляцію, не потрібно вводити окремий ліцензований вид діяльності, пов’язаний із доставкою препаратів. ЮК «Правовий Альянс» вважає, що в самій доставці немає нічого такого надскладного або небезпечного для здоров’я громадян, щоб виносити це в окремий ліцензований вид діяльності. Зрештою, в більшості випадків зараз пацієнт купує упаковку ліків в аптеці, кладе собі її в кишеню і сам здійснює доставку додому.
Ризикованою є ініціатива поширити право дистанційної торгівлі на рецептурні препарати, що відпускаються за електронними рецептами. Таке нововведення необхідно кореспондувати зі змінами в інші нормативно-правові акти, спрямовані на підвищення відповідальності за відпуск рецептурних препаратів без рецепта, а також посилення контролю в цьому питанні.
Оскільки з назви законопроєкту випливає, що він регулює лише роздрібну електронну торгівлю, немає необхідності порушувати питання заборони оптової електронної торгівлі лікарськими засобами, інакше в запропонованому в проєкті закону формулюванні це може призвести до правових колізій.
